методична сторінка

"Скажіть мені – і я забуду. Покажіть мені – і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити – і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого – і я досягну досконалості." (Конфуцій)

Навчатися ніколи не пізно і завжди вчасно. Для того, щоб якісно вчити, продовжую і сама вчитись. На цій сторінці пропоную цікавий на мій погляд методичний матеріал, який зустрівся мені на сторінках інтернету та деякі свої наробки .

Запрошую колег до перегляду та обговорення. 

1.Особливості навчання іноземної мови в 1-му класі

Деякі думки  та зауваження щодо навчання першокласників. конспект статті вчителя англійської мови Ващиленко А.В.

Головною метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння вміннями й навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки в типових сферах і ситуаціях.

Працюючи у початкових класах не один рік, звернула увагу на те, що вивчення англійської мови у ранньому шкільному віці корисне всім дітям, оскільки воно позитивно впливає на розвиток пам’яті, уваги, мислення, уяви дитини, стимулює її загальні мовленнєві здібності, позитивно впливає на володіння рідною мовою. Також слід відмітити виховну і пізнавальну цінність раннього вивчення іноземної мови, яка проявляється в більш ранньому входженні дитини до загальнолюдської культури через спілкування новою для неї мовою.

Спостерігаючи за дітьми, звернула увагу, що учні спілкуючись, переконуються в тому, що іноземна мова є реальним засобом спілкування, і водночас отримують можливість проявити свою індивідуальність.

Слід зазначити, що для молодших школярів зовнішні враження – це сильний відволікаючий фактор. Їм важко зосередитися на незрозумілому складному матеріалі. Їхня увага характеризується невеликим об’ємом, малою стійкістю: вони можуть зосереджено займатися однією справою протягом 3-5 хвилин, тому роботу планую з урахуванням психологічних здібностей дитини.

Щодо особливості мислення молодших школярів, то воно конкретне. На початковому етапі опанування мовою діти засвоюють її переважно наочним шляхом, коли водночас і чують нове слово, і спостерігають відповідний предмет, явище чи дію. Отже жодного уроку я не провела без унаочнення. Чим менша дитина, тим більше навчальний процес має опиратися на її практичні дії, бо їй недостатньо лише дивитися та мислити, їй необхідно взяти предмет до рук, тримати в руках, погладити його, побудувати щось тощо. І чим більше буде задіяно видів сприйняття на уроці, тим ефективнішим буде навчання.

Основним підхідом до вивчення іноземної мови у першому класі є комунікативно-ігровий метод навчання. Він забезпечує дійове, зорієнтоване на особистість навчання іншомовного спілкування.

Враховуючи психологічні та фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, найоптимальнішим способом початкового навчання є ігрова ситуація.

Гра як шлях дітей до пізнання світу.

Гра – це один з найдавніших, до тепер актуальних методів навчання.

Задовольняючи потребу дитини гратися, перевтілюватись, рухатись, учитель забезпечує умови для вивчення іноземної мови.

"У дитячому віці гра – це норма і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну роботу." (А. С. Макаренко)

За ігровою методикою ігри поділяються на:

• предметні; сюжетні;
• рольові;
• імітаційні;
• драматизовані.

Наступною допомогою учителю буде роздатковий матеріал – основний компонент навчально-методичного комплексу для I класів. Він представляє собою

набір предметних, сюжетних, тематичних картинок, малюнків, що призначаються для роботи як в класі, так і вдома. Цей набір має бути у кожного школяра. Мислення у дітей конкретне, тому важливо новий матеріал ілюструвати. Ілюстративним матеріалом і будуть малюнки, іграшки, предмети, листівки, предмети, що оточують дітей. Тут спрацьовує метод наочності. Подібним набором забезпечений кожний учень нашої школи.

Педагог має запропонувати такий спосіб засвоєння знань, який був би спрямований спеціально на розвиток дитини. Для цього важливо, щоб дитина була головним дієвим героєм на уроці, почувала себе вільно та комфортно, брала активну участь в усьому уроці.

Так як Державним стандартом передбачено особистісно зорієнтований підхід до навчання, особливо маленькі діти люблять говорити про себе, про те, що їх оточує і чим вони займаються. Їм не цікаво слухати або розповідати про щось інше. Тому на своїх уроках я реалізую принцип зв’язок з життям.

Хочу звернути увагу на фізіологічні особливості дітей шестирічного віку. Вони не можуть тривалий час знаходитися нерухомо в одній позі. Тому

надання дітям можливості багато рухатись не тільки співпадає з потребою віку, але й суттєво прискорює процес засвоєння іноземної мови. Щодо спеціальних вправ типу фізкультхвилинки, то для дитини її виконання є доброю нагодою продемонструвати класу свою фізичну досконалість і привести у відповідність до неї свою мовленнєву діяльність.. Беручи до уваги швидку стомлюваність дітей, на уроці іноземної мови не можна обійтися без фізкультхвилинки, що супроводжується римовками. Фізкультхвилинки сприяють не лише збереженню здоров’я нашого майбутнього покоління, а й допомагають засвоювати іноземну мову.

Я їх широко застосовую. Діти не тільки виконують фізичні вправи але й самі промовляють текст Таким чином учитель досягає подвійної мети: невеликий перепочинок та запам’ятовування іноземної мови.

Дуже важливо грамотно спланувати навчальний процес, опираючись на психологічні, фізіологічні та фізичні особливості віку.

Іноземна мова має засвоюватися учнями як засіб спілкування. Діти повинні вивчати мову в процесі зацікавленого спілкування та взаємодії з різноманітними персонажами: вчителем, ляльками, вдаваними носіями мови, героями казок. Потрібно стимулювати потреби в ознайомленні зі світом іноземних одноліток та використовувати для цієї мети мову іншого народу. Будь-яке спілкування починається з мотиву та мети, тобто з того, чому та навіщо щось говорити, сприймати на слух, читати та писати.

Водночас учитель має пам’ятати, що цікаве дітям краще запам’ятовується. Для цього я застосовую проблемні ситуації пошукового характеру, які спонукають дитину самостійно з’ясовувати причини явищ, подій, вчинків, тим самим пробуджуючи їхні пізнавальні інтереси.

Діти краще сприймають та засвоюють матеріал, якщо він подається в ігровій формі, інсценується. У цьому на допомогу приходять вірші, казки, невеличкі п’єси, дитячі спектаклі та свята з використанням англійських пісень та віршів. Можна просити дітей принести іграшки, на що вони відкликаються із задоволенням.

При вивченні іноземної мови з першого класу середньої школи необхідно звертати особливу увагу на взаємовідносини учня з оточуючими його людьми, а не тільки бути об’єктом контролю мовної компетенції. Цьому сприяє цілий ряд вправ. Наприклад: "Слідкуйте уважно за Оскаром, слухайте уважно, чи правильно він говорить". Головне, щоб учень, вступаючи до спілкування іноземною мовою, не відчував страху за помилки та намагався всіма засобами, якими він володіє, реалізувати той чи інший комунікативний намір.

Комфортність взаємодії дітей під час спілкування іноземною мовою багато в чому залежить від того, як використовуються різноманітні організаційні форми навчання.

Поруч із індивідуальною та фронтальною роботами необхідно також активно впроваджувати в навчальний процес і інші форми:

• хорові,
• групові,
• колективні,
• проектні.

Проект – це діяльність, в основі якої лежать інтереси дитини.

На уроках учителі нашої школи широко застосовують ці форми роботи. По- перше - діти не бояться говорити та помилятися, коли вимовляють хором. По-друге – вони чують вимову свого сусіда і разом з ним намагаються повторити. Таким чином ми збільшуємо час, забезпечуючи їх активною мовленнєвою діяльністю. Вдома більшість дітей не має можливість спілкуватися англійською мовою, тому цей вид діяльності передбачений на класну роботу.

Дозвольте сказати декілька слів про підручники.

Якими повинні бути підручники у 1 класі?

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мов, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність і значущість володіння іноземною мовою як неповторним засобом міжкультурного спілкування.

Усі залучені для цього навчальні засоби, зокрема підручники, як основні носії змісту навчання повинні сприяти вихованню комунікативних потреб у пізнанні інших країн і народів, у пошуку друзів не тільки для спілкування, а й для розв’язання певних проблем власної життєдіяльності. Комунікативна, освітня, виховна і розвивальна цілі оволодіння змістом реалізуються через навчальні тексти й діалоги як основні мовленнєві одиниці.

Вони повинні містити в собі як змістову, так і мовну інформацію та слугувати певними засобами узагальнень іншомовного досвіду школярів. Для успішної реалізації освітньо-розвивального потенціалу іноземної мови зміст підручників повинен сприяти тому, щоб процес залучення учнів до вивчення предмета не тільки розширював їхній світогляд, а й спияв глибшому розумінню власної культури та її ролі у духовному і моральному розвитку людства.

Навчання іноземної мови в початковій школі варто розглядати як комплексний інтегрований етап оволодіння предметом. Обов’язкова умова успішної організації навчання іноземної мови в першому класі-це забезпечення як у змісті, так і в часі збалансованої діяльності під час послідовного оволодіння рідною та чужою мовами. Така особливість повинна своєрідно відбиватись у змісті підручника.

Цей період доцільно співвідносити з усною основою навчання. Він зумовлює особливості вибору видів діяльності та форм їх виконання протягом першого семестру, який відповідно до процесу вивчення першокласниками рідної мови співвідноситься з добукварним і букварним періодами. Під усною основою навчання, що покладена в основу конструювання змісту підручника з іноземної мови для першого класу ми розуміємо методичний принцип, який передбачає усну презентацію мовних одиниць і організацію мовленнєвої практики в усній формі в межах визначених програмою тем і ситуацій спілкування.

Відповідно до умов навчання а також вимог чинної навчальної програми основною науково доцільною формою організації процесу оволодіння іноземною мовою учнями першого класу варто вважати усну основу навчання з використанням елементів читання і письма. Відповідно до концепції підручника для першого класу на його сторінках доцільно зміщувати як кольорові малюнки так і презентувати мовний (слова) та мовленнєвий (речення) матеріал іноземною мовою.

Учні перших класів ще не оволоділи рідною мовою. Вони вивчають букви, письмо та читання на рідній мові, тому перейти до читання і письма на цьому етапі на англійській мові просто неможливо.

Це викличе великі труднощі у дітей і ось чому ми практикуємо усний водний курс, де діти вчаться застосовувати мовленнєві зразки, що подаються у вигляді коротких фраз необхідних для спілкування, а саме: привітатися, попрощатися, вибачитися, подякувати, назвати себе або предмети; представити себе (когось), висловити своє ставлення до чогось; виконати певні дії (подати, взяти, сісти, встати, намалювати, сказати, вийти, зайти, порахувати), дати команду; запросити елементарну інформацію та відповісти. Завдяки цьому ми формуємо навички аудіювання тобто сприйняття мови на слух та розвиваємо усне мовлення.

Одним із шляхів підвищення мотивації та інтересу до вивчення іноземної мови - є позакласна робота.

Ми проводимо свята та конкурси. Дітям це дуже подобається, а батьки задоволені і стають нашими союзниками.

Дозвольте сказати декілька слів про застосування мультимедійних засобів у навчально-виховному процесі. Вони дозволяють зробити уроки цікавими, зменшити нервове навантаження на дітей, зробити дітей співучасниками навчального процесу та сприяти кращому засвоєнню навчального матеріалу.

І на завершення хочу сказати, що підвищення майстерності вчителя залишається актуальною проблемою і сьогодні.

"Скажіть мені – і я забуду. Покажіть мені – і я запам’ятаю. Дайте можливість обговорити – і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого – і я досягну досконалості." (Конфуцій)

"Учитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю." (А. Дістервег)

Щоб досягти бажаних результатів і виховати майбутнє покоління.

Практичні дослідження показують, що вивчення іноземних мов з раннього віку сприяє розвитку інтелекту дитини в цілому, розширенню обсягу пам’яті, розвитку фонематичного та інтонаційного слуху

І тільки за умови зазначеного вище практична мета навчання дітей першокласників англійської мови, тобто формування елементарної комунікативної компетенції, яка складається з лінгвістичної, мовленнєвої, соціокультурної та загальнонавчальної компетенції, буде досягнута.

Автор: Ващиленко Антоніна Вікторівна
Посада: учитель англійської мови.

2.Сучасна методика викладання англійської мови у початковій школі

пропоную переглянути вебінар

сучасна методика викладання

3.Навчання лексичному матеріалу у початковій школі

Відомо, що якісний процес вивчення  іноземної мови складається з чотирьох основних компонентів – «чую» , « говорю»,  « читаю»  та  « пишу». Кожна з цих складових у свою чергу складаються з граматичного та лексичного матеріалу. І якщо не зовсім якісне знання граматики не заважає зрозуміти співбесідника та висказати свою думку, то відсутність лексичного запасу значно ускладнює процес комунікації. Тобто, чим більше людина знає іноземних слів, тим якіснішим буде спілкування.  Ось чому, я вважаю, оволодіння  лексичними матеріалами – це одна з найважливіших умов засвоєння мови і це визначає її важливе місце на кожному уроці.

           Лексика – це той словесний матеріал, яким учні повинні навчитися легко і швидко оперувати в процесі спілкування англійською мовою , тому оволодіння нею -  необхідна передумова використання мови як засобу спілкування.

Це вступ до мого дослідження 

Вивченя лексики у початковій школі

Для додаткових завдань використовувалась

збірка вправ для 3-го класу

4.Для вивчення теми з самоосвіти

(добірка статтей)

Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку)

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й уКонцепції нової української школи.

Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?

Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

·         аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

·         бачити проблеми, ставити запитання;

·         висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

·         робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.

То який він – урок з розвитку критичного мислення?

Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової. Пропонуємо детальніше ознайомитися зі структурою уроку з розвитку критичного мислення.

Виклик, або Вступна частина уроку

Вступна частина уроку, яку ще називають “викликом” триває зазвичай перші 5–7 хвилин. За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Саме слово підказує, що необхідно “зробити щось актуальним, потрібним” на час саме цього уроку. Опорними такі знання учнів є тому, що саме на них, як на фундаменті, опорі, будуються наступні знання.

Наше мислення є асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки – інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями.

Звернення до вже засвоєного матеріалу підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже, виконує мотиваційну функцію. Її важливість не піддається сумніву. Напевно, кожен учитель чув від учнів: “Навіщо мені потрібно вчити вашу… (назва навчального предмету)?”. Тож на власному досвіді знає, що їм украй важливо усвідомлювати потрібність, персональну значущість того, чого можна навчитись на уроці.

Отже, під час вступної частини уроку вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1) освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку;
2) провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини;
3) зосередити увагу на новій темі;
4) створити контекст для сприйняття нових ідей;
5) сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

ПОРАДА: Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.

Під час вступної частини уроку учні мають опанувати декілька важливих способів пізнавальної діяльності або вдосконалити наявні вміння. Процес активного згадування того, що вони знають з опрацьовуваної теми, змушує їх аналізувати власні знання та уявлення. Це дає змогу визначити рівень цих знань і долучити до них нові.

Для того аби розв’язати це завдання, учитель має ставити навідні запитання, а також використовувати такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

Приклади завдань для уроку з розвитку критичного мислення

Завдання 1. Тема уроку з предмету “Я у світі” у 4-му класі – “Як зберігати природні багатства разом”. Учитель пропонує учням пригадати, які вони знають природні багатства і складає разом з учнями на дошці кластер.

Завдання 2. Під час уроку математики в 6-му класі вивчають тему “Зведення подібних доданків”. Учні мають назвати, яких вмінь вони вже набули для роботи з математичними виразами, і заповнити разом з учителем першу і другу колонки таблиці “Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались”.

Завдання 3.  У 10-му класі на уроці хімії “Карбон і силіцій, їх місце в періодичній системі хімічних елементів Менделєєва” вчитель пропонує учням, працюючи в парах, сформулювати 2–3 відкриті запитання щодо змісту Періодичної системи Д. Менделєєва. Запитання мають починатися словами: “У чому полягає…? Які…? Який…? Яка…? Як пов’язані…? Про що говорить…? Що означає…? Як змінюються…?”.

Завдання 4. В 11-му класі на “Історії України” учні вивчають тему “Перебудова у Радянському Союзі та Україні”. Учитель запрошує учнів висловитися, які асоціації в них викликає слово “перебудова”. Названі слова-асоціації він записує на дошці й просить учнів поміркувати над ними. Далі ставить учням запитання:

·         З якими складнощами може зіткнутися людина, яка вирішила щось перебудувати?

·         Чому інколи кажуть, що легше побудувати новий дім, аніж перебудувати старий?

·         Що слід було перебудовувати в СРСР та Україні в середині 80-х років?

Вступна частини уроку з розвитку критичного мислення завершується тим, що учитель озвучує нову тему і результати, яких слід досягнути, та стимулює учнів до усвідомлення їхніх власних цілей навчання.

Осмислення, або основна частина уроку

Основна частина уроку триває до 30 хвилин. За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо.

Головне завдання учнів — “конструювати” знання і навички, формувати власне ставлення до теми. Для цього вони за допомогою вчителя:

— порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;
— ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу;
— експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми;
— аналізують отриманий досвід;
— переглядають свої очікування й висловлюють нові;
— виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;
— відстежують хід власних думок;
— роблять висновки щодо змісту матеріалу;
— пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;
— відпрацьовують уміння і стратегії мислення.

У чому сила такого стилю викладання? Коли учень долучається до сприйняття нової інформації під час читання тексту, перегляду фільму, прослуховування лекції вчителя, він навчається відстежувати своє розуміння нового й не ігнорувати прогалини в ньому. При цьому доцільно, аби він записував те, що не зрозумів, аби з’ясувати в майбутньому. Подальше відпрацювання й закріплення учнем нових знань відбувається за допомогою різноманітних методів і прийомів організації активної самостійної роботи.

Обов’язкові елементи розвитку критичного мислення в учнів – індивідуальний пошук та обмін ідеями в групах чи загальному колі. Дуже важливою є послідовність цих елементів – пошук має неодмінно передувати обміну думками.

Ефективними методами під час основної частини уроку є:

·         читання (запитання, узагальнення) в парах;

·         читання з визначенням опорних слів;

·         читання з маркуванням;

·         “тонкі” і “товсті” запитання тощо.

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення фрагмента твору “Пригоди Тома Сойєра” на уроці з літературного читання в 4-му класі можна використати такі методи:

а) читання в парах (запитання в парах) – для роботи з біографічними відомостями про Марка Твена;

б) передбачення з опорними словами – під час читання уривку з твору “Чудовий маляр”.

Завдання 2. Під час уже названого уроку з історії України в 11-му класі “Перебудова у Радянському Союзі та Україні” вчитель пропонує учням визначити, за якими лініями можна порівняти політику перебудови Михайла Горбачова і реформаторські дії Микити Хрущова під час “відлиги”. Орієнтовні відповіді учнів: мета і завдання політики, основні напрями реформ в економічній, політичній і соціальній сферах, результати реформ тощо. Фіксувати ці відповіді учні можуть у порівняльній таблиці. Така робота є основою для подальшого дослідження проблеми.

Рефлексія, або підбиття підсумків

Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Необхідно, аби учні подумали про те, що вони дізналися, чого навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їхнє бачення і як вони можуть це використовувати.

Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. За цей час учні разом з учителем:

·         узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку;

·         обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом;

·         оцінюють набуті знання й уміння;

·         ставлять перед собою запитання;

·         планують застосування вивченого.

Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з давно відомим.

Дієвими методами розвитку критичного мислення на цьому етапі уроку є сенкан, “бортовий журнал”, “шкала думок” дискусія, обговорення в загальному колі тощо. Так, наприкінці уроку можна запропонувати учням відповісти на запитання:

1) Чи отримали ви сьогодні новий досвід? Який саме?
2) Що нового ви дізналися на уроці?
3) Про що ви хотіли б дізнатися більше?
4) Які думки, почуття викликала у вас ця робота?

ПРИКЛАД

Завдання 1. Під час вивчення теми “Середньовічне суспільство” на уроці всесвітньої історії у 7-му класі учитель пропонує учням за допомогою методу Т-таблиця обґрунтувати свою думку щодо такого висловлювання: “В епоху Середньовіччя усі члени суспільства – від короля до селянина – були пов’язані між собою відносинами залежності”.

Т-таблиця: якщо розділити аркуш навпіл (або зобразити на ньому велику літеру “Т”), то отримаємо умовну таблицю для твердження “за” і “проти”. Зверніть увагу: протилежні доводи щодо одного й того ж твердження бажано писати одне навпроти одного – це дасть змогу побачити, як “змагаються” між собою ці докази.

Завдання 2. На уроці біології в 11-му класі під час вивчення теми “Клонування” вчитель пропонує учням сформулювати свою думку щодо клонування живих організмів і взяти участь у бліц-дискусії, використовуючи метод “ПРЕС”.

Приклад конспекту уроку, розробленого вчителем-практиком Оксаною Шуневич, наведений у Додатку.

Які методи розвитку критичного мислення найдієвіші

Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано уСхемі.

Тоді що слід змінити в школі для розвитку критичного мислення учнів?

Аби учні мали змогу розвивати критичне мислення, у школі слід системно змінити всі компоненти навчально-виховного процесу. Зупинімося на кількох з них.

Завдання уроку. Формування мисленнєвих операцій високого рівня і відповідних ціннісних орієнтацій в учнів – довіри до результатів власних розумових зусиль, інтелектуальної мужності, відкритості до різноманіття думок тощо – має стати частиною цілепокладання уроку незалежно від навчального предмету, який учні вивчають.

Організація навчання. Аби формувати критичне мислення як соціальне, слід залучати учнів до обговорення і відстоювання своїх думок в інтерактивному спілкуванні з однокласниками. А отже, структура і методика уроку набувають специфічних технологічних характеристик. Змінюється “палітра” методів і засобів навчання – вчитель має віддавати перевагу тим, що дають змогу розвивавати критичне мислення учнів.

Контроль і корегування результатів. Способи й методи контролю мають виявляти не лише рівень навчальних досягнень з того чи того навчального предмету, а й опанування учнем умінь і навичок критичного мислення. Такий контроль потрібен для подальшого їх корегування.

Практика вивчення конкретного предмету може змінюватись поетапно. І одним з найважливіших етапів є внесення системних змін в організацію навчання.

ПРИКЛАД

Мета вчителя – побудувати урок, який розвиває критичне мислення учнів. Для цього слід пам’ятати, що критичне мислення – це неупереджене дослідження предмету або проблеми.

З чого слід почати урок? На початку уроку учні мають визначити:

·         що вони вже про це знають;

·         що їм слід вивчити;

·         які запитання постають перед нами у зв’язку з темою уроку.

Далі навчальний процес учитель має організовувати так, аби учні вільно виявляли факти, розглядали варіанти розв’язання проблеми, а наприкінці дійшли до підкріпленого фактами осмислення власної позиції щодо поставлених запитань.

На що звертати увагу? Під час дослідження навчального матеріалу вчитель має особливу увагу приділяти аналізу інформації з точки зору достовірності джерел, з яких вона надходить. Крім того, інформацію можна аналізувати з огляду на упередження, забобони – як самого учня, так і інших учнів. Усе це створює підґрунтя для вироблення в учнів власних суджень і, як результат – розвитку критичного мислення.

Учитель може вдало поєднувати роботу над предметним матеріалом з розвитком критичного мислення учнів. Проте побудова такого уроку вимагає багатьох знань і вмінь від самого вчителя. Так, він має створювати атмосферу позитивної взаємодії учнів, розумітися в тому, які форми й методи навчання ефективніші на певному етапі уроку, а ще – і це принципово важливо – самому мислити критично.

Зазвичай для оволодіння технологією розвитку критичного мислення замало лише ознайомитися з нею в методичній літературі. Аби отримати необхідні практичні уміння, бажано пройти спеціальні тренінгові навчання – спробувати змоделювати заняття з розвитку критичного мислення з використанням конкретних методів, прийомів тощо. Часто вчителі зауважують, що лише під час таких тренінгів вони змогли до кінця усвідомити, що саме їм слід змінити у власній діяльності, аби їхні уроки стали уроками з розвитку критичного мислення.

На жаль, у системі сучасної педагогічної освіти майбутні педагоги не отримують поки що ані цих знань, ані цих умінь. Тож сьогодні слід включити таку підготовку в систему професійного розвитку і вчителів, і викладачів вищої педагогічної школи, а ще зорієнтувати неформальну тренінгову освіту педагогів у напрямі розвитку критичного мислення.

Учителі мають змогу взяти участь у практичних тренінгах платформи “Критичне мислення”

Ви також можете завантажити приклад уроку за цим посиланням.

Олена Пометун, член-кореспондент НАПН України, д-р пед. наук, професорка, авторка-розробниця посібників і програм з критичного мислення для початкової й основної школи, співзасновниця освітньої платформи “Критичне мислення”.

Критичне мислення: ключові характеристики та вправи для його розвитку. «Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт). «Небагато людей розмірковують більше двох-трьох разів на рік; я створив собі міжнародну репутацію, розмірковуючи один чи два рази в тиждень» (Д.Б. Шоу). «Я поважаю віру, але саме сумніви – це те, завдяки чому ти вчишся»(У. Мізнер) Зазвичай ми ставимося до процесу мислення так, ніби це щось саме собою зрозуміле та природнє – як дихати чи кліпати очима. При цьому більшість з нас майже не використовують можливості, які закладені в цій дивовижній людській здатності. Насправді ж мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так як тренуються, наприклад, спортсмени чи музиканти. Бо людина – єдина істота в світі, яка може мислити критично. І саме школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення. Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

Його не варто плутати з: · простим запам’ятовуванням (пам’ять комп’ютера набагато ширша, ніж наша, але це не значить, що комп’ютер може мислити). · розумінням складних ідей (коли ми працюємо над розумінням чужої ідеї наше власне мислення пасивне – ми лише сприймаємо те, що створив хтось інший). · творчим/інтуїтивним мисленням (мозок творця працює несвідомо – у цьому й головна відмінність). Важливі ключові характеристики, які має критичне мислення: · Свободу та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших). · Інформація для нього – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб народити зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів). · Починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо). · Використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами). · Є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію).

На шляху до розвитку такого мислення потрібно пройти 6 послідовних кроків: 1. Нерефлексивний мислитель – ще не усвідомлює «недорозвиненість» свого мислення. 2. Спантеличений мислитель – усвідомив, що має проблеми зі своїм мисленням. 3. Мислитель-початківець – намагається удосконалюватися, але без регулярної практики. 4. Практикуючий мислитель – визнає необхідність регулярної практики. 5. Просунутий мислитель – росте у процесі своєї регулярної практики. 6. Майстер мислення – усвідомлене і проникливе мислення стає візитівкою людини. Але для чого потрібно розвивати критичне мислення? Що воно дає людині: 1. Відчуття свободи власної волі. 2. Розширення горизонтів (бачення світу стає ширшим, глибшим, цікавішим). 3. Можливість знаходити та приймати певні важливі істини для себе. 4. Глибоке розуміння себе, своїх цінностей та потреб. 5. Сміливість приймати рішення. 6. Гнучкість та краща адаптація до змін. 7. Врівноваженість та спокій (людина, яка мислить критично, має більше шансів зрозуміти свої потреби та робити те, що не суперечать її внутрішнім переконанням, а відповідно – менше жаліти та розчаровуватися у зробленому). 8. Здатність протистояти інформаційному тиску – не брати на віру все, що читаєш, а перевіряти, аналізувати й приймати зважені рішення. 9. Вміння знаходити та знешкоджувати маніпуляції. 10. Толерантність до думок іншого. 11. Екологічне ставлення до членів колективу/групи, але водночас вміння орієнтуватися в першу чергу на свої власні цінності і не піддаватися тиску певних групових норм. Всі перелічені вище пункти можуть збагатити життя як вчителя, так і учня. Звісно, для їхнього досягнення потрібна щоденна практика для нашого мислення. При цьому для учнів потрібні свої інструменти для розвитку критичного мислення, а для вчителя – свої. Нижче ми наведемо приклади таких практичних завдань.

З чого почати вчителю? Наприклад, із практики 9 стратегій для розвитку критичного мислення: 1. Використовуйте «пустопорожній час». Ми часто відволікаємось і витрачаємо наш час на непотрібні речі (переклацування каналів телебачення, безцільне «блукання» в інтернеті чи соцмережах, самозвинувачування чи жаль щодо минулого), що не приносять нам ні продуктивного результату, ні задоволення. Тож чому б не використати цей час на тренування мислення? Наприклад, наприкінці кожного дня можна проаналізувати: про що я сьогодні думав за день? коли я мислив при цьому про якісь дурниці, а коли, навпаки, думав продуктивно? що я сьогодні зрозумів нового? Чи дозволив я сьогодні якійсь негативній думці мене «вимкнути» на якийсь час? якби можна було б повторити цей день – щоб я подумав/зробив інакше? Чи впливали на мене думки інших, чи я діяв відповідно до власних переконань і цінностей? Якщо робити це регулярно – ваше мислення почне змінюватися. 2. Працюйте над 1 проблемою в день. Це можна робити навіть на ходу, наприклад, по дорозі з роботи. Подумайте, які проблеми перед вами зараз стоять. Відкиньте ті, на які ви не можете впливати самостійно. Потім оберіть 1 проблему, яка вам під силу. Вивчіть її з усіх боків: з яких елементів вона складається, як стосується ваших цілей та потреб? Виясніть, яка інформація вам потрібна для ширшого розуміння та вирішення проблеми. Потім зберіть інформацію й продумайте ресурси та дії: що можна зробити в короткостроковій та довгостроковій перспективі; що вам для цього потрібно? Продумайте стратегію, а коли настане час дій, контролюйте їх та будьте готові за потреби перебудувати стратегію. 3. Інтерналізуйте (від лат. Interior – «внутрішній»; процес перетворення зовнішніх дій, властивостей предметів, понять, соціальних форм спілкування в стійкі внутрішні якості особистості через засвоєння норм, цінностей, вірувань, установок, уявлень тощо). Засвоюйте інтелектуальні стандарти. Кожен тиждень працюйте з однією з інтелектуальних норм (зрозумілість/чіткість, точність, доречність, глибина, широта, логічність, значення та ін.). Наприклад, якщо ви зосередитесь на «зрозумілості» протягом тижня, спробуйте зауважувати, коли ви незрозумілі в спілкуванні з іншими та коли інші люди незрозумілі у тому, що вони говорять. 4. Ведіть інтелектуальний щоденник. Кожен тиждень записуйте його в такому форматі: опис емоційно значимої для вас ситуації, вашу реакцію на неї, її аналіз та оцінку аналізу (що ви взнали про себе? Що б ви зробили інакше, якби можна було б повторити цю ситуацію?). . 5. Перебудовуйте характер. Виберіть одну інтелектуальну рису – наполегливість, автономія, співчуття, хоробрість, смиренність тощо – та розвивайте її протягом тижня. Наприклад, обравши смиренність, фокусуйтеся на моментах, коли ви визнаєте, що ви – неправі, а також на моментах, коли ви відмовляєтесь це визнавати навіть тоді, коли погоджуєтесь з доказами цього (це моменти захисту, коли, наприклад, ми кажемо: «Я вже знаю все, що маю знати про це»). Спробуйте розширити ваші знання/переконання та прийняти інші думки. 6. Зменшуйте рівень егоцентризму. Людині властиве егоцентричне мислення – несвідомий нахил на користь себе. Спостерігайте за собою у таких ситуаціях: коли я думаю егоцентрично? Чи говорю часом щось ірраціонально – аби отримати свою вигоду? Чи намагаюся я нав’язати свою волю іншим? Зафіксувавши такі моменти, спробуйте вдатися до саморефлексії, задавши собі такі питання: а що б в такій ситуації відчувала та зробила б раціональна людина? 7. Передивіться свій погляд на речі. Ми живемо в світі, де часто кожна ситуація є вже певними чином «визначена» (соціальними нормами, правилами, цінностями тощо). І те, як визначена ситуація, впливає на те, як ми почуваємося в ній і як ми діємо. Але насправді кожна ситуація може бути визначена багатьма способами – в цьому і закладено можливості для нас. Кожен з нас в силі дивитися на проблеми чи «негативні» ситуації під іншим кутом зору, побачити в них конструктивні/позитивні моменти, знайти шляхи виходу і бути щасливішим. Щоб практикувати такий підхід, потрібно встановити певні принципи. Наприклад, можна створити список 5-10 негативних ситуацій, де ми відчуваємо себе сердитими, незадоволеними, розчарованими тощо. І до кожної з них знайти альтернативні бачення і модель поведінки. Звісно, існують дуже складні ситуації (хоча насправді їх значно менше ніж тих, де ми навіть не намагаємося побачити альтернативи), в яких спершу важко знайти вихід, але навіть тоді ви можете зробити так, як радить мудрий англійський дитячий віршик: «For every problem under the sun, there is a solution or there is none. If there be one, think til you find it. If there be none, then never mind it». Відкладіть думки про цю проблему на якийсь час – тоді вихід може знайти вас сам. 8. Працюйте зі своїми емоціями. Щоразу, коли ви відчуваєте негативні емоції, спитайте себе: які мої думки привели мене до цього? як інакше я можу подумати про те, що мене так турбує? Можливо щось в цій ситуації є смішним, або цікавим/новим досвідом (дозвольте собі здивуватися, що і таке буває в світі!)? Якщо ви знайдете відповіді на ці питання – ваші емоції неодмінно змінюватимуться. 9. Проаналізуйте вплив групи на ваше життя. Час від часу задавайте собі питання, як на вас впливає той чи інший колектив/група/соціум: яку поведінку від вас очікують/вимагають? що забороняють робити? Часто групові норми можуть впливати на нас на несвідомому рівні, в результаті чого ми можемо забороняти собі думати чи вчиняти певні речі. Тоді як насправді, можливо вам давно хотілося б поводитися інакше (згідно з особистих норм та цінностей).

Застосовуючи ці стратегії для свого життя, паралельно ви можете почати будувати уроки та працювати над проектами eTwinning Plus із застосуванням вправ для розвитку критичного мислення учнів. Можна щодня розвивати в учнів базові навички, необхідні для критичного мислення: спостережливість; схильність до інтерпретації, аналізу, виведення висновків; властивість давати оцінки (ідеям, предметам, явищам тощо). Також важливо стимулювати та схвально оцінювати всі прояви критичного мислення в учнях. Можна пояснити, з чого складається таке мислення і чим воно відрізняється від звичайного, скориставшись цією таблицею:

итичне мислення                                                                       Звичайне мислення

чіткість                                                                                           нечіткість

точність                                                                                         неточність

конкретність                                                                                невизначеність

 ретельність                                                                                 похибки

значимість                                                                                    незначимість

 узгодженість (послідовність)                                                  неузгодженість (непослідовність)

 глибина (фундаментальність)                                              поверховість

 повнота                                                                                       неповнота

значущість                                                                                  тривіальність (банальність)

чесність (неупередженість)                                                    пристрасність (упередженість)

адекватність (щодо цілі)                                                        неадекватність (щодо цілі)

оцінююче судження                                                               здогадки

зважене судження                                                                 імпульсивне віддавання переваги класифікація                                                                          просте групування

припущення                                                                               вірування

логічне формулювання  висновків                                    формування висновків

 розуміння принципів                                                          об’єднання понять за асоціацією

Всі ми знаємо, що діти – допитливі від природи та прагнуть пізнавати світ. Вони здатні висувати дуже багато оригінальних ідей. Тому головне завдання вчителя на уроці чи у проектній роботі – бути в першу чергу помічником, що стимулює учнів до пошуку інформації, пізнанню та осмисленню нового, генеруванню власних ідей.

Базова техніка формування критичного мислення може застосовуватися вчителем щодня. Її ключові етапи:

1.       Виклик. Ціль – формування особистого інтересу для отримання інформації. Учні мають подумати та розповісти іншим (за допомогою індивідуальної, парної, групової роботи; бреінстормінгу; спільних прогнозувань; озвучування проблемних питань тощо) про те, що вони знають з обраної теми для обговорення – так отримані раніше знання усвідомлюються і стають базою для засвоєння нових. Задача вчителя на цьому етапі – узагальнити знання дітей, допомогти кожному визначити «своє особисте знання» і основні цілі для отримання нових.

2.       2. Осмислення. Діти знайомляться з новою інформацією. При цьому вони мають відслідкувати своє розуміння і записувати у вигляді питань те, що вони не зрозуміли – для того, щоб пізніше заповнити ці «білі плями». Після ознайомлення з інформацією кожен учень має сказати про те,які орієнтири/фрази/слова допомогли йому зрозуміти інформацію, а які, навпаки, заплутували. Головний принцип етапу осмислення – вчитель має давати учням право/установку на індивідуальні пошуки інформації з подальшим груповим обговоренням та аналізом. 3. Рефлексія. Учні мають обдумати те, що вони взнали та як включити нові поняття в свої уявлення; обговорити, як це змінило їхні думки, бачення, поведінку. Підготовка вчителя для застосування цієї техніки:

· Визначіть ціль занять (чого хочемо навчитися) і тему (наприклад, «Будова людського скелету і відповідна термінологія»).

· Подумайте, що ви вже знаєте про це? Що може стати корисним? До яких з цих знань ви відноситеся упереджено?

· Які ресурси для навчання у вас є? Скільки часу для навчання у вас є?

· Зберіть інформацію: намагайтеся бути максимально відкритими та неупередженими до нової інформації.

· Спитайте: до чого автори/джерела відносяться упереджено?

· Систематизуйте зібрану інформацію, шукайте нові зв’язки – як між ключовими поняттями, так і між всією темою і повсякденним життям.

· Знову задайте питання: чи лишилося щось незрозуміле?

· Подумайте, як би ви могли продемонструвати свої знання з цієї теми? А як би ви могли скласти цікаву контрольну на цю тему, використовуючи по-новому зібрану та структуровану інформацію?

Для кожного з етапів формування критичного мислення використовуються свої інструменти: ВИКЛИК 1. «Знаю-хочу знати-взнав». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю:

Знаю                              Хочу знати                                               Взнав

Остання колонка може заповнюватися вже після наступного етапу – осмислення. Або можна одразу влаштувати обговорення в парах/трійках/командах. Потім учні заповнюють останню колонку таблиці. Після чого йде спільне обговорення того, чи співпали колонки 2 і 3. Колонка «Хочу знати» дає поштовх до подальшого пошуку нової інформації самостійно – до наступного заняття.

 2. Прогнозування за ілюстрацією. Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься (в повсякденному житті, чи до якої галузі/сфери науки тощо)? Яка тема нашого обговорення? Що ви чули про це?

3. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова, наприклад, «smog/смог» (для теми «Забруднення навколишнього середовища» з англійської мови).

 4. Кошик ідей/Бреінстормінг. Про технологію бреінстормінгу ми писали раніше. Щодо техніки «кошику ідей» – її ціллю є здебільшого зацікавлення дітей. Вчитель задає питання про те, що учні знають про певну тему/проблему. Кожен учень записує те, що згадає (на це виділяється 2 хв.). Далі учні обмінюються інформацією в командах – записують нові ідеї, якщо такі в когось з’являться. Потім по колу кожна команда називає якийсь із записаних фактів і всі разом складають єдиний список ідей у вигляді тез – в одну «кошик» (можна взяти реальний кошик і складати туди папірці з ідеями, або ж намалювати його на плакаті і приліплювати туди стікери). Головний принцип – як і в бреінстормінгу – записуються усі ідеї, навіть помилкові (наприклад, «Шевченко народився в сім’ї музикантів»). Наприкінці заняття вчитель може виправити недостовірні тези і вписати туди разом з дітьми нову правдиву інформацію.

5. Правильно/неправильно. Вчитель задає класу заздалегідь продумані питання за темою заняття. Всі питання починаються з «А правда, що…?». Відповідь може бути тільки «так чи ні».

 6. Товсі/тонкі питання. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?

7. Дерево припущень. Підходить для тем, що містять елемент прогнозування, або обговорень щодо розвитку якогось явища у майбутньому. Учні озвучують свої ідеї та спільно створюють «дерево передбачень», де стовбур – задана тема, гілки – передбачення (я думаю, що …; ймовірно, що буде так…), а листя – аргументи на користь тверджень. 8. Алфавіт. Учні отримують завдання написати якнайбільше фактів про тему навчання, при цьому кожне слово- факт має починатися з літер алфавіту. Наприклад, вивчення теми «вода»:

ОС МИСЛЕННЯ

1.       Технологія «6 капелюхів». Може застосовуватися і на етапі виклику, але вже містить певні елементи осмислення та навіть рефлексії. Учні діляться на команди (або це можуть бути окремі ролі для 1 людини), кожна з яких отримує свого «капелюха». Колір капелюха вказує на тип завдання: Білий капелюх – розкажіть про тему лише у фактах і цифрах. Жовтий капелюх – подумайте, чому … (далі йде якесь питання, що стосується фундаментальних основ теми, яку досліджує клас). Чорний капелюх – доведіть, що … (в рамках теми). Червоний капелюх – подумайте, який емоційний стан може викликати в нас ця тема (або якийсь її ключовий елемент). Зелений капелюх – подумайте, як використати тему/її елементи, щоб це зробило наше життя радіснішим?/ які позитивні моменти має ця тема? Синій капелюх – узагальніть висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумуйте, що корисного та нового ми взнали в результаті цього завдання.

2.        2. Зигзаг. Ця технологія допомагає учням детально осмислити тему та розвинути навички колективного критичного аналізу. Етапи заняття:

 · Учні діляться на робочі групи по 4-6 осіб. Перед кожною командою ставиться задача – спільно створити узагальнюючий текст за темою заняття в певному стилі (стиль – есе, лист другу, тези до конференції, стаття в профільний журнал, вірш тощо – можна визначити шляхом жеребкування).

· Кожна робоча група спільно визначає ключові ідеї майбутнього тексту (опорні слова/ план/ схема). Можна використовувати тут якусь з технологій етапу «виклику».

· Після цього кожен член команди отримує якусь експертну роль (можна порахуватися на перший-четвертий в кожній команді. Кожен номер символізує якусь експертну роль). Далі однакові номери з усіх команд сідають працювати в новій, експертній групі – так утворюються 4-6 експертних груп, які працюють за 4-6 напрямками. Наприклад, тему «Україна в 60-80 рр. ХХ ст.» можна поділити за такими напрямками: політичне становище, розвиток промисловості, розвиток сільського господарства, культура тощо. Кожній групі потрібно видати відповіді інформаційні матеріали (які розкривають лише їхній напрямок роботи).

 · Після такої співпраці, експерти повертаються до своїх команд, які були визначені на початку заняття. І вже там створюють спільний узагальнюючий текст у визначеному стилі. При цьому кожен з експертів спершу має донести іншим членам команди результат роботи експертної групи – для того, щоб усі напрямки теми стали відомі кожному і були враховані при написанні тексту.

· Після написання тексту, кожна команда зачитує його перед усією аудиторією.

3.       Fishbone (Рибна кістка). Свою назву цей інструмент дістав через те, що його візуальне вираження нагадує рибну кістку. Він довзоляє учням «розбити» загальну проблемну тему на низку причин та аргументів. Застосування цього прийому допоможе учням зрозуміти важливість аргументації, а також те, що кожна проблема – багатогранна, може мати кілька причин, що впливають одна на одну. «Рибна кістка» є дуже дієвим інструментом у застосуванні до соціальних тем , на зразок «шкідливі звички», «підліткова злочинність», «погана екологія в місті» тощо. Порядок роботи:

 · Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».

· Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. Часто причин знаходиться більше, ніж аргументів. У такому випадку варто пояснити дітям, що це – нормально, адже бувають ситуації, коли причини ще не мають логічного пояснення і залишаються у якості припущень.

 · Шляхом аналізу «причин-аргументів» діти формулюють висновок, який записується в останній частині малюнку.

4.       INSERT/ІНСЕРТ (інтерактивна система запису для ефективного читання і розмірковування) Це технологія дає можливість дитині глибше осмислити запропонований для опрацювання текст. Учні читають текст і ставлять відповідні позначки біля окремих слів/фраз: · + Я це знав · - Я це не знав/ Я думав інакше · ? Це мене здивувало · ! Я хотів би дізнатися про це детальніше Далі учні заповнюють таблицю, куди вписують фрази/слова/речення, щщо їх зачепили, – у відповідну колонку + – ?

5.        

1.       Ромашка Блума.

 Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання:

 · Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…?

· Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?

 · Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…?

 · Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…

· Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо. · Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці? Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах.

2.       Логічний ланцюжок.

 Учням дається завдання, де є уривки з тексту, цитати, факти, події, визначні персони – все це потрібно поєднати, або записати в хронологічному порядку, згідно з логікою.

3.       Карусель. Командна робота. Вчитель формулює проблемні питання відкритого характеру – стільки, скільки є команд. Заздалегідь потрібно приготувати кольорові маркери, листки А3 з питаннями (по 1 на кожному). За сигналом вчителя листки передаються між командами по годинниковій стрілці. Група спільно записує відповідь на питання. Відповіді не мають повторюватися. Далі можна вивісити листки на дошку та проголосувати за найкращу командну відповідь на кожне питання (останнє відноситься вже до наступного етапу – «Рефлексії»).

Рефлексія

1. Кластер.

Якщо явище, що вивчається, має багато різних за значенням характеристик та ознак, можна дати учням завдання створити схему-кластер. Правила створення: в центрі записується слово, навколо якого фіксуються слова/словосполучення, пов’язані з темою. Учні озвучують все, що знають, використовуючи метод мозкового штурму. Це можуть бути не лише чіткі факти, але й асоціації чи творчі сприйняття. Далі вся ця інформація спільно з учнями групується, класифікується, категоризується та оформлюється графічно в певну схему. Ось як, наприклад, може виглядати кластер на тему «Природа»:

2         Сінквейн. Сінквейн – короткий неримований вірш з 5 рядків, винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс під впливом японської поезії. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми, а також для вивчення нових понять з іноземної мови. Як скласти сінквейн:

 1 рядок – 1 слово – головна тема/об’єкт обговорень (іменник чи займенник).

2 рядок – 2 слова , що описують властивості/ознаки/характеристики об’єкта (прикметники, дієприкметники).

3рядок – 3 слова, що описують дії, характерні для об’єкта (дієслова, дієприкметники).

4рядок – фраза з 4 слів, де автор висловлює особисте ставлення до теми.

 5 рядок – слово-резюме, ключова характеристика або нова інтерпретація об’єкта. Приклади:

Осінь Тепла і м’яка Крутиться, танцює і сміється

 Тільки сумно скидають листя

Почуття    

 Math Important education

 Adding, subtracting, multiplying

 Sometimes difficult, sometimes easy

Numbers

(см. Продолжение в документе  « Психологія критичного мислення» )

Методи формування  та розвитку критичного мислення

Критичне мислення – це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації.

Критичне мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.

Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язувати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Проект ЧПКМ ставить специфічні цілі для учнів:

• критично мислити;
• нести відповідальність за власне навчання;
• співпрацювати з іншими;
• учитись протягом усього свого життя.

Виокремлюються й специфічні цілі для вчителів:

• створити у класах атмосферу для відповідальної та відкритої взаємодії;
• брати за основу такі методи навчання, які би сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності;
• стати вдумливим професіоналом.

Створення середовища для навчання

Існує низка умов, які вчителеві необхідно враховувати, щоб стимулювати критичне мислення:

1. Час. Виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення.

2. Очікування ідей. Усвідомлювати, що очікується, висловлювати думки та ідеї у будь-якій формі.

3. Спілкування. Дозволити учням вільно розмірковувати, обмінюватись думками.

4. Цінування думок інших. Вміти слухати, щоб мати можливість сформулювати власну думку.

5. Віра в сили учнів. Підтримувати віру кожного учня в його здатність породжувати критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.

6. Активна позиція. Сприяти активному залученню учнів до процесу навчання.

Методична система ЧПКМ дає вчителеві можливість:

• Активізувати мислення.
• Формувати цілі навчання.
• Залучити учнів до плідного обговорення.
• Мотивувати навчання учнів.
• Активно залучити учнів до навчального процесу.
• Стимулювати зміни.
• Стимулювати міркування про здійснену роботу.
• Розкрити різні точки зору.
• Допомагати учням ставити власні запитання.
• Заохочувати самовираження.
• Забезпечити обробку інформації.
• Заохочувати прояви критичного мислення.

Будова уроку для розвитку критичного мислення

Базова модель уроку універсальна і має п'ять основних етапів.

     I.        Розминка

Замінює так званні організаційні моменти уроку.

Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Актуальність етапу - теплий психологічний клімат сприяє:

• кращому засвоєнню навчального матеріалу;
• підвищенню авторитету вчителя;
• психологічному розвантаженню учнів, які за день мають багато уроків.

Використовується:

-  для знайомства учасників
-  для об єднання груп
-  для активізації емоційної, розумової діяльності.
-  для відпочинку, зміни виду діяльності

    II.        Обґрунтування навчання

Етап передбачає:

1.     постановку мети уроку;

2.     розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуальність етапу

Навчальний матеріал засвоїться краще, якщо:

1.       учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;

2.       чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

  III.        Актуалізація (заохочення, викликання)

Її присутність на кожному уроці обов'язкова. Ця стадія дозволяє:

•  актуалізувати й узагальнити наявні в учня знання з даної теми чи проблеми;
•  викликати стійкий інтерес до теми, що вивчається, мотивувати учня до навчальної діяльності;
•  спонукати учня до активної роботи на уроці та вдома.

Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».

На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступного етапу уроку.

Актуальність етапу:

•  те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
•  знання, пов'язані з досвідом учнів, краще та швидше запам'ятовуються;
•  створюються умови для «відкриття», самостійного здобування знань;
•  підвищується роль учня на уроці.

   IV.        Усвідомлення змісту

Ця стадія дозволяє учневі:

•  отримати нову інформацію;
•  осмислити її;
•  співвіднести з уже наявними знаннями;
•  учень знайомиться з новою інформацією;
•  на цьому етапі учитель має найменший вплив на учнів;
•  учень аналізує інформацію, визначає особисте розуміння.

Актуальність етапу

Розвиток уміння:

•  працювати з інформацією;
•  працювати самостійно;
•  виділяти головне, суттєве;
•  Формувати компетентності учнів з предмета.

    V.        Рефлексія

Тут основним є:

•  цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації;
•  присвоєння нового знання, нової інформації учнем;
•  формування у кожного з учнів власного ставлення до досліджуваного матеріалу;
•  учень стає власником ідеї; інформації, знань;
•  можливість використання знань;
•  обмін знаннями з іншими учнями;
•  оцінка та самооцінка діяльності.

Актуальність етапу:

•  усвідомлення того, що було зроблено на уроці;
•  демонстрація знань та їх можливого застосування;
•  можливість замислитись над підвищенням якості роботи;
•  можливість диференціації домашнього завдання;
•  визначення необхідної корекції.

Мета рефлексії як етапу уроку критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати. Рефлексія важлива:

• для прояснення змету опрацьованого;
• порівняння реальних результатів з очікуваними;
• аналізу того, що на уроці відбулося так чи інакше;
• закріплення та корекції засвоєного;
• вибору нових тем для обмірковування;
• встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;
• складання плану подальших дій.

Стадії рефлексії:

1. Установлення фактів (що відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: Що і навіщо вивчали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися?

2. Аналіз причин (чому це відбулося?), на цій стадії доречно поставити запитання: які способи діяльності ми використовували? Як ми досягали мети?

3. Планування подальших дій (що нам робити далі?)

Ознаки людини, яка мислить критично

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Характеристика критичного мислення

Соціальність – Самостійність – Постановка проблеми –чітка аргументованість – Прийняття рішення

Уміння критично мислити потрібне людині, щоб:

• усвідомлено сприймати навколишню дійсність;
• учитися відрізняти добро від зла;
• уміти сумніватися;
• не створити собі кумира;
• не стати об’єктом маніпуляцій і сліпим знаряддям у чиїхось руках;
• не бути втягнутим у сумнівні групи (компанії, організації, структури, об’єднання, секти тощо), що загрожують втратою репутації, самоповаги, добробуту, сім’ї, свободи й навіть життя;
• перебуваючи в полоні кохання, зробити, проте, свідомий вибір партнера;
• не стати жертвою шахраїв від політики, релігії чи криміналітету;
• віруючи в Бога, не бути сліпим фанатиком;
• бути солдатом, вірним своїй Батьківщині, але ніколи не стати воєнним злочинцем;
• не бути підвладним соціально небезпечним стереотипам і упередженням;
• думати власною головою, вміти ставити й вирішувати найскладніші життєві питання;
• мати власну думку, вміти її формулювати, аргументувати, обговорювати з іншими людьми, поглиблювати, а можливо, й змінювати;
• учитися не тільки на своїх помилках, а й на помилках інших;
• уміти прогнозувати наслідки своїх вчинків;
• тверезо оцінювати свої слабкі й сильні риси;
• розвиватися, самовдосконалюватися, ставати кращим, добрішим, великодушнішим;
• усе життя пізнавати істину, усвідомлюючи, що це процес безконечний;
• знайти прекрасне й захопливе хобі на все життя – ДУМАТИ!

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Характеристика критичного мислення

Уміння критично мислити потрібне людині, щоб:

• усвідомлено сприймати навколишню дійсність;
• учитися відрізняти добро від зла;
• уміти сумніватися;
• не створити собі кумира;
• не стати об’єктом маніпуляцій і сліпим знаряддям у чиїхось руках;
• не бути втягнутим у сумнівні групи (компанії, організації, структури, об’єднання, секти тощо), що загрожують втратою репутації, самоповаги, добробуту, сім’ї, свободи й навіть життя;
• перебуваючи в полоні кохання, зробити, проте, свідомий вибір партнера;
• не стати жертвою шахраїв від політики, релігії чи криміналітету;
• віруючи в Бога, не бути сліпим фанатиком;
• бути солдатом, вірним своїй Батьківщині, але ніколи не стати воєнним злочинцем;
• не бути підвладним соціально небезпечним стереотипам і упередженням;
• думати власною головою, вміти ставити й вирішувати найскладніші життєві питання;
• мати власну думку, вміти її формулювати, аргументувати, обговорювати з іншими людьми, поглиблювати, а можливо, й змінювати;
• учитися не тільки на своїх помилках, а й на помилках інших;
• уміти прогнозувати наслідки своїх вчинків;
• тверезо оцінювати свої слабкі й сильні риси;
• розвиватися, самовдосконалюватися, ставати кращим, добрішим, великодушнішим;
• усе життя пізнавати істину, усвідомлюючи, що це процес безконечний;
• знайти прекрасне й захопливе хобі на все життя – ДУМАТИ!

Умови для стимулювання до критичного мислення

 

Актуалізація

На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій.

По-перше, учні активно пригадують усе те, що вони знають із теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Важливість такого первинного занурення в тему буде краще видно на двох наступних етапах. Однак найважливішим є те, що в результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Це є вирішальним, бо знання, яке набувається на довгий строк, може формуватись лише на основі того, що вже відоме та зрозуміле. Інформація, подана поза контекстом, або інформація, яку учні не спроможні пов’язати з відомим їм, може бути втрачена дуже швидко. Потрібно пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати про те, що вони знають.

Реконструюючи свої знання та погляди, учні створюють широку основу для досягнення довгострокового розуміння нової інформації. Це також сприяє виявленню непорозумінь, перекручень і помилок у знаннях, чого не можна було б досягти без активної перевірки всіх знань і поглядів.

Другою метою ступеня актуалізації є активізація учня. Навчання – це активна та цілеспрямована, а не пасивна діяльність. Занадто часто учні сидять на уроках пасивно, слухаючи своїх учителів, бездумно роблячи записи або мріючи. Для того щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж учні мають висловлювати свої знання та розуміння або через активне мислення в ході письма, або через говоріння. Таким чином особисті знання переходять на рівень самоусвідомлення, формується власна учнівська «схема» або попередньо створений конструкт для мислення про певну тему чи ідею.

Формуючи такий конструкт чи схему, учень краще може пов'язати нову інформацію з відомою, оскільки контекст розуміння вже став самоочевидним.

Через те, що розуміння, розраховане на довгий строк, є процесом поєднання нової інформації з попередньою, важливою є третя мета стадії актуалізації. На цій стадії формуються зацікавленість і спрямованість на подальше дослідження теми. Це суттєво для підтримки активної залученості учня до роботи. Цілеспрямоване навчання більш ефективне, ніж нецілеспрямоване. Однак існує два типи цілеспрямованості: керована вчителем або текстом і самоспрямованість.

Самоспрямованість набагато сильніша від тієї, що отримала імпульс ззовні та визначена зацікавленням іншої особи. Без підтримки власним зацікавленням мотивація до реконструювання схем або пристосування їх до нової інформації слабшає. Ще до читання тексту зацікавлення темою виникає вже під час «мозкової атаки», коли учні складають список думок та ідей.

Установлення мети навчання є вирішальним моментом довготривалого навчання. Це потрібно розкривати на уроці, оскільки відмінності в поглядах призводять до появи особистих запитань, а особисті запитання можуть бути сильним мотивом для читання заради розуміння. Дійсним визначенням розуміння є «відповідь на свої власні запитання» (Пірсон, Пірсон і Філдінг, 1991). Те, що людина знає, визначає те, що вона може знати.

Ступінь усвідомлення змісту 

Другим ступенем методичної системи мислення та навчання є усвідомлення змісту. У цій фазі учень вступає в контакт із новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді або проведення експерименту. Це - фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень самостійно підтримує свою зацікавленість у роботі.
Першим суттєвим завданням стадії усвідомлення змісту є підтримка залученості, зацікавленості, а також імпульсу, отриманого на ступені актуалізації.

Другим суттєвим завданням є підтримка зусиль учня перевірити своє власне розуміння. Діти, які ефективно вчаться, читатимуть, перевірятимуть правильність свого сприйняття в ході того, як стикатимуться з інформацією. Слухаючи, вони запитуватимуть або робитимуть нотатки про те, що збентежило чи було незрозумілим, задля того, щоб з'ясувати це пізніше. Розуміння змісту вимагає тривалої залученості та самоперевірки. Пасивні учні просто не звертатимуть уваги на непорозуміння, неузгодженості чи відверті похибки в інформації.

На додаток до цього, коли учні перевіряють своє власне розуміння, вони починають пристосовувати інформацію до існуючих у їхній свідомості схем. Вони цілеспрямовано сполучають нове з уже відомим. Учні встановлюють зв'язки між відомим і новим знанням, щоб утворити нове бачення.

Рефлексія

Третій ступінь методичної системи - рефлексія. Під рефлексією у психології розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. У даному контексті рефлексія - це також розмірковування про те, як здійснювався процес набуття нового знання, як нове приєднувалось до вже відомого, яку особисту цінність має набута інформація.

Про цей ступінь досить часто забувають під час навчання, однак він теж є дуже важливим. Саме в ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому ступені учень перетворює нове знання на своє власне, забезпечується довготривалість знань. Навчання є процесом зміни, набуття інших якостей. Зміни виявляються в нових термінах для фіксації нових знань, у наборі нових навичок чи нових точок зору. Навчання характеризується як довершена та тривала зміна. Така зміна відбувається лише за умови активної залученості учня до процесу реструктуризації своїх схем задля пристосування до нового.

На цьому ступені має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Насамперед очікується, що учень почне висловлювати щойно сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Для цього йому необхідно сконструювати нову схему. Тривале навчання та глибинне розуміння є особистими для кожного учня. Людина краще запам’ятовує те, що розуміє у своєму власному контексті й висловлює власними словами. Шляхом активного переформулювання за допомогою звичного, власного словника утворюється особистий змістовий контекст. Якщо необхідно запам'ятати, то забудеш. Якщо необхідно зрозуміти, то запам'ятаєш.

Учні стають власниками ідей, коли висловлюють їх своїми словами.

Друга мета цього ступеня – активний обмін думками між учнями, що збагачує їхній запас слів, дає можливість побачити різні схеми та зрозуміти, як вони будують свою власну. Залучаючи учнів до обговорення під час рефлексії, їх спрямовують на розмаїття конструктів для розмірковування. Це етап зміни та пере спрямування діяльності під час навчального процесу. Відкриття багатьох шляхів інтеграції нових знань спричинює створення більш гнучких конструктів, що можуть бути застосовані в майбутньому більш практично та цілеспрямовано.

Найрезультативніший шлях оволодіння знаннями

Особливий акцент програма ЧПКМ робить на організації групової роботи. Чому? Та саме тому, що групова робота має значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів, де доводиться опиратись на сформовані в них мотиви до осмисленого навчання, на заняттях з використанням групової форми роботи відбувається копітка робота невеликих груп і викладача з відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності, полегшують діагностику результативності процесу. Групова діяльність - це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці.

Як вид навчальної діяльності школярів групова діяльність багатофункціональна. У груповій навчальній діяльності учні показують більш високі результати засвоєння знань, ніж під час фронтальної роботи. Групова форма роботи сприяє організації більш ритмічної діяльності кожного учня. Також формуються колективізм, моральні, гуманні якості особистості.

Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. А полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватись один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя та виконує дорослі види діяльності.

Отже, групова форма навчальної діяльності має ряд значних переваг:

• за однаковий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
• формується вміння співпрацювати;
• формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
• розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що критичне мислення - це мислення самостійне. Воно носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою.

По-друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Головним є процес здобуття знань.

По-третє, критичне мислення починається з постановки запитань та усвідомлення проблем, які потрібно вирішити. На думку Дьюї, «лише борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає».

А бразильський педагог Пауло Фрейре вважає, що лише постановка та вирішення проблем здатні звільнити учнів від пригноблення особистості.

По-четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації (докази, контраргументи, признання інших точок зору тощо).

По-п'яте, критичне мислення - це мислення соціальне. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. Саме через це у програмі ЧПКМ застосовуються різні види парної та групової роботи, використовуються дебати, дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Формування навичок критичного мислення

на уроках англійської мови

2014 р.

Павлюк Л. М. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійської мови: методичні рекомендації. – Ківерці: відділ освіти Ківерцівської

райдержадміністрації, 2014.- 48с.

3

Методичні рекомендації розроблено з метою підвищення та удосконалення

розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови

У матеріалах представлені науково-методичні основи розвитку критичного

мислення і запропоновано різні форми і методи роботи по реалізації даної

проблеми.

Матеріали призначені для використання у роботі вчителям англійської мови.

Автор-упорядник:

Павлюк Людмила Миколаївна, вчитель англійської мови загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст.. № 1 м. Ківерці

Рецензент:

Маховська Віра Володимирівна, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м.

Ківерці, вчитель-методист.

Рекомендовано до друку методичною радою ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м. Ківерці

Протокол №1 від 08.01 2014р.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….……………..4

Розділ І. Сучасні методи і технології навчання…………………………………. 7

Розділ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку

творчих здібностей учнів ………..……………………………… 12

Розділ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійськоїмови……………………………………………….…….…20

4

Висновки …………………………………………………………………….…….33

Список використаної літератури……………………………………............……35

Додаток 1. Схема побудови уроку в технології «критичне мислення»…. …. 36

Додаток 2. Плани-конспекти уроків………………………………………….....38

Додаток 3. Схеми і таблиці……………………………………………………….47

Навчати без примусу, щоб кожен учень був

не просто слухачем, а дослідником,

фантазером, винахідником і просто жив

щасливим життям спілкування.

Вступ

5

Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про

освіту», «Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної

загальної середньої освіти» і спрямована на формування соціально-адаптованої

педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, та

виявляє кінцеву мету загальної середньої освіти - виховання громадянина України,

підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж

життя, оперувати й управляти інформацією, приймати виважені рішення,

ефективно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі і світі,

адекватно реагувати на проблеми й виклики часу і нести відповідальність за власні

вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє

здоров'я.

Визначальною рисою усіх програмних документів є орієнтація школи на

особистість учня. Освіта в Україні - це освіта для людини, яка здатна до самоосвіти

та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого

розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію,

прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни [5].

Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових

підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій.

При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та вмінь, що

дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації

відповідних функції [1]. Головним принципом у проектуванні нових технологій

повинна стати активність самого учня. Такий підхід суттєво змінює функції та

форми організації навчального процесу, відмовляючись від формального

повідомлення та перевірки знань і звертаючись до виявлення особистісного досвіду

учнів щодо змісту матеріалу.

Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного

мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує

конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність

жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

6

Навчаючи учнів критично мислити, учителі допомагають їм подивитись на

будь-яку життєву ситуацію з різних сторін, ставити запитання: Чому це так? Кому

вигідна ця ситуація? Про що ще можна дізнатись? Що можна зробити? Критично

міркуючи учні не скаржаться на проблему, а намагаються її вирішити.

Думаю, що діалоговий характер методик критичного мислення сприяє

активізації роботи учнів, становленню гармонійно розвинутої особистості.

Методики критичного мислення виробляють уміння працювати в парах, малих

групах, швидко та якісно опрацьовувати тексти, гнучко входити в ситуації.

Творчий проблемний характер викладання англійської мови сприяє розвитку уяви,

фантазії, відчуття новизни. Такий підхід допомагає побачити проблему як уперше,

нову.

Отже, критичне мислення - це не просто мисленнєвий процес, подібний до

логічних, аналітичних, креативних та інших процесів мислення. Це мислення, яке

на виході формує не лише вміння використовувати кілька відсотків операційних

можливостей власного мозку (свідомо аналізувати, синтезувати, робити власні

висновки, бачити проблему з різних сторін і т.д.), ай позицію, духовну

наповненість особистості. І від форм і методів розвитку критичного мислення

залежить, якою буде позиція підростаючого покоління громадян України, світового

співтовариства: відповідальною, толерантною, моральною чи нігілістичною,

егоцентричною, потенційно руйнівною для суспільної стабільності.

Тому у наш час обрана тема дуже актуальна.

Мета роботи: на основі формування сучасних технологій навчання у школі,

розкрити сутність та особливості розвитку критичного мислення, а також

визначити його основні прийоми та технології на уроках англійської мови.

Завдання:

- з’ясувати сучасні методи і технології навчання;

- визначити основні методи і прийоми критичного мислення, що сприяють

формуванню та розвитку творчих здібностей учня;

- описати технології формування навичок критичного мислення на уроках

англійської мови;

7

- довести необхідність використання інтерактивних уроків з елементами

технологій критичного мислення;

За структурою робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку

використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ І. Сучасні методи і технології навчання.

Сьогодні в центрі уваги - учень, його особа, неповторний внутрішній світ.

Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової

діяльності учнів, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку

особистості.

8

Останніми роками все частіше піднімається питання про використання нових

інформаційних технологій в школі. Це не лише нові технічні засоби, але і нові

форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою

вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури

школярів, навчання практичному опануванню іноземної мови.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які б

дозволили кожному учневі проявити свою активність, свою творчість.

Основна мета вивчення іноземної мови в школі - формування

комунікативної компетенції, всі інші цілі (виховна, освітня, розвиваюча)

реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід має

на увазі навчання спілкуванню і формуванню здібності до міжкультурної взаємодії.

Сучасні педагогічні технології такі, як навчання у співпраці, проектна

методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет – ресурсів,

модульне навчання допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у

навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням

здібностей дітей, їх рівня знань.

Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на уроках іноземної

мови включають: вивчення лексики; відпрацювання вимови; вивчення діалогічної і

монологічної мови; вивчення писемності; відпрацювання граматичних явищ.

Можливості використання Інтернет - ресурсів величезні. Глобальна мережа

Інтернет створює умови для здобуття будь-якої необхідної учням і вчителям

інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: народознавчий матеріал,

новини з життя молоді, статті з газет і журналів та інше.

На уроках англійської мови за допомогою Інтернету можна вирішити ряд

дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи

матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів;

поповнювати словниковий запас учнів; формувати у школярів мотивацію до

вивчення англійської мови.

9

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах,

що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн,

брати участь в чатах, відеоконференціях та інше.

На даний час пріоритет віддається комунікативності, інтерактивності,

автентичності спілкування, вивченню мови в культурному контексті, автономності

і гуманізації навчання. Дані принципи роблять можливим розвиток міжкультурної

компетенції як компонента комунікативної здатності. Кінцевою метою навчання

іноземним мовам є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і

умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Щоб навчити

спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві

ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які

стимулюватимуть вивчення матеріалу і вироблятимуть адекватну поведінку.

Комунікативний підхід - стратегія, що моделює спілкування, направлена на

створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме

осмислення матеріалу і способів дій з ним. Основним же критерієм, що дозволяє

відрізнити цей підхід від інших видів навчальної діяльності, є те, що учні

самостійно обирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. Використання

комунікативного підходу добре вмотивоване: його мета полягає у тому, щоб

зацікавити учнів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення і

розширення їх знань і досвіду.

Однією з основних вимог, що висуваються до вивчення іноземних мов є

створення взаємодії на уроці, що прийнято називати в методиці інтерактивністю.

Інтерактивність – це об'єднання, координація і взаємодоповнення зусиль

комунікативної мети і результату мовними засобами. Інтерактивність не просто

створює реальні життєві ситуації, але і змушує учнів адекватно реагувати на них за

допомогою іноземної мови.

Однією з технологій, що забезпечує особистісно-орієнтоване навчання, є

метод проектів, як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності,

самостійності. Робота над проектом - це багаторівневий підхід до вивчення мови,

що охоплює читання, аудіювання, усне мовлення і граматику. Метод проектів

10

сприяє розвитку активного самостійного мислення учнів і орієнтує їх на спільну

дослідницьку роботу. Проектне навчання актуальне тим, що вчить дітей співпраці,

яке виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу і уміння співпереживати,

формує творчі здібності і активізує учнів. Загалом, у процесі проектного навчання

прослідковується нерозривність навчання і виховання.

Проектна форма роботи є однією з актуальних технологій, що дозволяють

учневі застосувати накопичені знання з предмету. Учні розширюють свій кругозір,

кордони володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання,

вчаться слухати іншомовну мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів.

Діти працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим

створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає

вивчення мови лише за допомогою підручника на уроці в класі.

Робота над проектом – процес творчий. Учень самостійно або під

керівництвом вчителя займається пошуком вирішення якоїсь проблеми, для цього

потрібне не лише знання мови, але і володіння великим обсягом наочних знань,

володіння творчими, комунікативними і інтелектуальними уміннями. В курсі

іноземних мов метод проектів може використовуватися в рамках програмового

матеріалу практично по будь-якій темі. Робота над проектами розвиває уяву,

фантазію, творче мислення, самостійність і інші особові якості.

До сучасних технологій відноситься і технологія співпраці. Основна ідея

полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних

навчальних ситуаціях. Діти об'єднуються в групи по 3-4 людини, їм дається одне

завдання, при цьому визначається роль кожного. Кожен учень відповідає не лише

за результат своєї роботи, але і за результат всієї групи. Тому слабкі учні прагнуть

з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні учні прагнуть, щоб слабкі

досконало розібралися у завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно

ліквідовуються прогалини.

Що стосується мовного портфеля, то в його основу закладено співвідношення

українських вимог до рівня опанування іноземної мови із загальноєвропейськими

системами, що, у свою чергу, є відправним пунктом для створення єдиного

11

освітнього простору. Основним критерієм оцінки рівня володіння іноземною

мовою в технології мовного портфеля є тестування. Пріоритетом цієї технології

стає переорієнтація навчального процесу з викладача на учня. Учень же, у свою

чергу, несе свідому відповідальність за результати своєї пізнавальної діяльності.

Вищезгадана технологія сприяє поступовому формуванню навиків самостійного

опанування інформації. Вцілому, мовний портфель багатофункціональний і сприяє

розвитку багатомовності.

Модульне навчання отримало свою назву від терміну "модуль", що означає

функціональний вузол. Суть модульного навчання зводиться до самостійного

опанування певних умінь учнів і навиків в навчально-пізнавальній діяльності.

Модульне навчання передбачає чітку структуризацію вмісту навчання. Воно

забезпечує розвиток мотиваційної сфери школярів, інтелекту, самостійності,

колективізму, умінь самоуправління своєю пізнавальною діяльністю. Модуль

створює позитивні мотиви до навчання, як правило, завдяки своїй цікавості,

емоційному змісту, навчальному пошуку і опорі на життєвий досвід. Основними

засобами модульного навчання служать навчальні модулі.

У системі розвиваючого навчання велика увага приділяється розвитку

критичного мислення. У школяра, як суб'єкта пізнавальної діяльності не

експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.

На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного

мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що

відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо

переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на

процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які

трансформуються в компетенції.

РОЗДІЛ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих

здібностей учнів

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена

американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світовоїФормування навичок критичного мислення

на уроках англійської мови

2014 р.

Павлюк Л. М. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійської мови: методичні рекомендації. – Ківерці: відділ освіти Ківерцівської

райдержадміністрації, 2014.- 48с.

3

Методичні рекомендації розроблено з метою підвищення та удосконалення

розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови

У матеріалах представлені науково-методичні основи розвитку критичного

мислення і запропоновано різні форми і методи роботи по реалізації даної

проблеми.

Матеріали призначені для використання у роботі вчителям англійської мови.

Автор-упорядник:

Павлюк Людмила Миколаївна, вчитель англійської мови загальноосвітньої

школи І-ІІІ ст.. № 1 м. Ківерці

Рецензент:

Маховська Віра Володимирівна, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м.

Ківерці, вчитель-методист.

Рекомендовано до друку методичною радою ЗОШ І-ІІІ ст.. №1 м. Ківерці

Протокол №1 від 08.01 2014р.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….……………..4

Розділ І. Сучасні методи і технології навчання…………………………………. 7

Розділ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку

творчих здібностей учнів ………..……………………………… 12

Розділ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійськоїмови……………………………………………….…….…20

4

Висновки …………………………………………………………………….…….33

Список використаної літератури……………………………………............……35

Додаток 1. Схема побудови уроку в технології «критичне мислення»…. …. 36

Додаток 2. Плани-конспекти уроків………………………………………….....38

Додаток 3. Схеми і таблиці……………………………………………………….47

Навчати без примусу, щоб кожен учень був

не просто слухачем, а дослідником,

фантазером, винахідником і просто жив

щасливим життям спілкування.

Вступ

5

Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про

освіту», «Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної

загальної середньої освіти» і спрямована на формування соціально-адаптованої

педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, та

виявляє кінцеву мету загальної середньої освіти - виховання громадянина України,

підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж

життя, оперувати й управляти інформацією, приймати виважені рішення,

ефективно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі і світі,

адекватно реагувати на проблеми й виклики часу і нести відповідальність за власні

вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє

здоров'я.

Визначальною рисою усіх програмних документів є орієнтація школи на

особистість учня. Освіта в Україні - це освіта для людини, яка здатна до самоосвіти

та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого

розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію,

прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни [5].

Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових

підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій.

При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та вмінь, що

дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації

відповідних функції [1]. Головним принципом у проектуванні нових технологій

повинна стати активність самого учня. Такий підхід суттєво змінює функції та

форми організації навчального процесу, відмовляючись від формального

повідомлення та перевірки знань і звертаючись до виявлення особистісного досвіду

учнів щодо змісту матеріалу.

Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного

мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує

конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність

жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

6

Навчаючи учнів критично мислити, учителі допомагають їм подивитись на

будь-яку життєву ситуацію з різних сторін, ставити запитання: Чому це так? Кому

вигідна ця ситуація? Про що ще можна дізнатись? Що можна зробити? Критично

міркуючи учні не скаржаться на проблему, а намагаються її вирішити.

Думаю, що діалоговий характер методик критичного мислення сприяє

активізації роботи учнів, становленню гармонійно розвинутої особистості.

Методики критичного мислення виробляють уміння працювати в парах, малих

групах, швидко та якісно опрацьовувати тексти, гнучко входити в ситуації.

Творчий проблемний характер викладання англійської мови сприяє розвитку уяви,

фантазії, відчуття новизни. Такий підхід допомагає побачити проблему як уперше,

нову.

Отже, критичне мислення - це не просто мисленнєвий процес, подібний до

логічних, аналітичних, креативних та інших процесів мислення. Це мислення, яке

на виході формує не лише вміння використовувати кілька відсотків операційних

можливостей власного мозку (свідомо аналізувати, синтезувати, робити власні

висновки, бачити проблему з різних сторін і т.д.), ай позицію, духовну

наповненість особистості. І від форм і методів розвитку критичного мислення

залежить, якою буде позиція підростаючого покоління громадян України, світового

співтовариства: відповідальною, толерантною, моральною чи нігілістичною,

егоцентричною, потенційно руйнівною для суспільної стабільності.

Тому у наш час обрана тема дуже актуальна.

Мета роботи: на основі формування сучасних технологій навчання у школі,

розкрити сутність та особливості розвитку критичного мислення, а також

визначити його основні прийоми та технології на уроках англійської мови.

Завдання:

- з’ясувати сучасні методи і технології навчання;

- визначити основні методи і прийоми критичного мислення, що сприяють

формуванню та розвитку творчих здібностей учня;

- описати технології формування навичок критичного мислення на уроках

англійської мови;

7

- довести необхідність використання інтерактивних уроків з елементами

технологій критичного мислення;

За структурою робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку

використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ І. Сучасні методи і технології навчання.

Сьогодні в центрі уваги - учень, його особа, неповторний внутрішній світ.

Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової

діяльності учнів, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку

особистості.

8

Останніми роками все частіше піднімається питання про використання нових

інформаційних технологій в школі. Це не лише нові технічні засоби, але і нові

форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою

вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури

школярів, навчання практичному опануванню іноземної мови.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які б

дозволили кожному учневі проявити свою активність, свою творчість.

Основна мета вивчення іноземної мови в школі - формування

комунікативної компетенції, всі інші цілі (виховна, освітня, розвиваюча)

реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід має

на увазі навчання спілкуванню і формуванню здібності до міжкультурної взаємодії.

Сучасні педагогічні технології такі, як навчання у співпраці, проектна

методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет – ресурсів,

модульне навчання допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у

навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням

здібностей дітей, їх рівня знань.

Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на уроках іноземної

мови включають: вивчення лексики; відпрацювання вимови; вивчення діалогічної і

монологічної мови; вивчення писемності; відпрацювання граматичних явищ.

Можливості використання Інтернет - ресурсів величезні. Глобальна мережа

Інтернет створює умови для здобуття будь-якої необхідної учням і вчителям

інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: народознавчий матеріал,

новини з життя молоді, статті з газет і журналів та інше.

На уроках англійської мови за допомогою Інтернету можна вирішити ряд

дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи

матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови школярів;

поповнювати словниковий запас учнів; формувати у школярів мотивацію до

вивчення англійської мови.

9

Учні можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах,

що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн,

брати участь в чатах, відеоконференціях та інше.

На даний час пріоритет віддається комунікативності, інтерактивності,

автентичності спілкування, вивченню мови в культурному контексті, автономності

і гуманізації навчання. Дані принципи роблять можливим розвиток міжкультурної

компетенції як компонента комунікативної здатності. Кінцевою метою навчання

іноземним мовам є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і

умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Щоб навчити

спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві

ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які

стимулюватимуть вивчення матеріалу і вироблятимуть адекватну поведінку.

Комунікативний підхід - стратегія, що моделює спілкування, направлена на

створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме

осмислення матеріалу і способів дій з ним. Основним же критерієм, що дозволяє

відрізнити цей підхід від інших видів навчальної діяльності, є те, що учні

самостійно обирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. Використання

комунікативного підходу добре вмотивоване: його мета полягає у тому, щоб

зацікавити учнів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення і

розширення їх знань і досвіду.

Однією з основних вимог, що висуваються до вивчення іноземних мов є

створення взаємодії на уроці, що прийнято називати в методиці інтерактивністю.

Інтерактивність – це об'єднання, координація і взаємодоповнення зусиль

комунікативної мети і результату мовними засобами. Інтерактивність не просто

створює реальні життєві ситуації, але і змушує учнів адекватно реагувати на них за

допомогою іноземної мови.

Однією з технологій, що забезпечує особистісно-орієнтоване навчання, є

метод проектів, як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності,

самостійності. Робота над проектом - це багаторівневий підхід до вивчення мови,

що охоплює читання, аудіювання, усне мовлення і граматику. Метод проектів

10

сприяє розвитку активного самостійного мислення учнів і орієнтує їх на спільну

дослідницьку роботу. Проектне навчання актуальне тим, що вчить дітей співпраці,

яке виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу і уміння співпереживати,

формує творчі здібності і активізує учнів. Загалом, у процесі проектного навчання

прослідковується нерозривність навчання і виховання.

Проектна форма роботи є однією з актуальних технологій, що дозволяють

учневі застосувати накопичені знання з предмету. Учні розширюють свій кругозір,

кордони володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання,

вчаться слухати іншомовну мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів.

Діти працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим

створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає

вивчення мови лише за допомогою підручника на уроці в класі.

Робота над проектом – процес творчий. Учень самостійно або під

керівництвом вчителя займається пошуком вирішення якоїсь проблеми, для цього

потрібне не лише знання мови, але і володіння великим обсягом наочних знань,

володіння творчими, комунікативними і інтелектуальними уміннями. В курсі

іноземних мов метод проектів може використовуватися в рамках програмового

матеріалу практично по будь-якій темі. Робота над проектами розвиває уяву,

фантазію, творче мислення, самостійність і інші особові якості.

До сучасних технологій відноситься і технологія співпраці. Основна ідея

полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних

навчальних ситуаціях. Діти об'єднуються в групи по 3-4 людини, їм дається одне

завдання, при цьому визначається роль кожного. Кожен учень відповідає не лише

за результат своєї роботи, але і за результат всієї групи. Тому слабкі учні прагнуть

з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні учні прагнуть, щоб слабкі

досконало розібралися у завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно

ліквідовуються прогалини.

Що стосується мовного портфеля, то в його основу закладено співвідношення

українських вимог до рівня опанування іноземної мови із загальноєвропейськими

системами, що, у свою чергу, є відправним пунктом для створення єдиного

11

освітнього простору. Основним критерієм оцінки рівня володіння іноземною

мовою в технології мовного портфеля є тестування. Пріоритетом цієї технології

стає переорієнтація навчального процесу з викладача на учня. Учень же, у свою

чергу, несе свідому відповідальність за результати своєї пізнавальної діяльності.

Вищезгадана технологія сприяє поступовому формуванню навиків самостійного

опанування інформації. Вцілому, мовний портфель багатофункціональний і сприяє

розвитку багатомовності.

Модульне навчання отримало свою назву від терміну "модуль", що означає

функціональний вузол. Суть модульного навчання зводиться до самостійного

опанування певних умінь учнів і навиків в навчально-пізнавальній діяльності.

Модульне навчання передбачає чітку структуризацію вмісту навчання. Воно

забезпечує розвиток мотиваційної сфери школярів, інтелекту, самостійності,

колективізму, умінь самоуправління своєю пізнавальною діяльністю. Модуль

створює позитивні мотиви до навчання, як правило, завдяки своїй цікавості,

емоційному змісту, навчальному пошуку і опорі на життєвий досвід. Основними

засобами модульного навчання служать навчальні модулі.

У системі розвиваючого навчання велика увага приділяється розвитку

критичного мислення. У школяра, як суб'єкта пізнавальної діяльності не

експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.

На сьогоднішній день технологія формування та розвитку критичного

мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що

відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо

переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, увага переноситься на

процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які

трансформуються в компетенції.

РОЗДІЛ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих

здібностей учнів

Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена

американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової

педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. З 1996

року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою

Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки. Пройшла апробацію в школах

Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД

Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз

Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел,

переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним

процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях”[7].

Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише учні

старших класів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати

інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в

світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні

частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати

відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та

відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного

мислення, вони формують такі тези:

1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та

усвідомлюється концептуально.

2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та

вибудовує свої власні реальності.

3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального

плану, виконання якого виховує критичне мислення [7].

Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того,

щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк,

учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення

означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах.

До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне

мислення у ході письма, або через говоріння”. Критичне мислення - це мислення

вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної

інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок

13

критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну

інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання

отриманих результатів як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій і

проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати

незалежні продумані рішення [9].

Критичне мислення (КМ) – складний процес творчого переосмислення

понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно

на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина,

постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх істинності,

вірогідності, достовірності. Критичне мислення спирається на отриману

інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому

інтелектуальному середовищі. Однак рівень критичності визначається не тільки

запасом знань, а й особистісними якостями, установками, переконаннями.

Критичність особистості повинна бути напрямлена перш за все на самого себе: на

аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних якостей, вчинків, поведінки

вцілому.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних

методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (від

дитячого садочка до ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи.

Технологія розрахована не на запам’ятовування, а осмислений творчий процес

пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Суть технології: ненав’язливість, відсутність категоричності та авторитарності

з боку вчителя, надання учневі можливості пізнати себе у процесі отримання знань.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

учителем: прийняття різних ідей і думок; підтримка активності учнів у

процесі навчання; підтримка впевненості учнів у тому, що вони не ризикують бути

незрозумілими; віра в кожного учня;

учнями: розвиток впевненості в собі і розуміння цінності своїх ідей та думок;

активна участь у навчальному процесі; повага до різних думок.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:

14

освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного

сприйняття навчального матеріалу;

інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та

оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;

культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;

соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та

відповідальності за знання;.

Тобто, в даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються

ролі педагогів і учнів. Учні не сидять пасивно, слухаючи вчителя, а стають

головними дійовими особами уроку. Вони думають і згадують про себе, діляться

міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Використання різноманітних методів і прийомів в системі розвиваючого

навчання дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати

пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

Критичне мислення є складним процесом, який починається з ознайомлення з

інформацією, а завершується прийняттям певного рішення та складається з кількох

послідовних етапів:

сприйняття інформації з різних джерел;

аналіз різних точок зору, вибір власної точки зору;

зіставлення з іншими точками зору;

добір аргументів на підтримку обраної позиції;

прийняття рішення на основі доказів.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки,

переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить

індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з

постановки проблеми, тому що її розв’язання стимулює людину мислити критично.

Початок рішення проблеми - це збирання інформації, бо роздумувати "на

порожньому місці" фактично не можливо.

3. Ухвалення рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це

ухвалення рішення, що дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4.  Чітка аргументованість. Людина, що мислить критично, повинна

усвідомлювати, що часто проблема може мати кілька рішень, тому треба

підкріпити обраний варіант вагомими, переконливими власними аргументами, які б

доводили, що її розв’язання є найкращим, оптимальним.

5.  Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона

повинна у спілкуванні. Під час спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює

свою позицію або може щось змінити в ній ( Додаток 3.4).

Критичне мислення формується поступово, у результаті щоденної кропіткої

роботи вчителя й учня, з уроку в урок, рік у рік. Кожен учитель має вирішити для

себе, які методи і прийоми формування та розвитку критичного мислення обрати,

але при цьому він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично

протягом одного уроку фактично не можливо.

Треба виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати

учнів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

1.  Час. Учні повинні мати досить часу для збору інформації за даною

проблемою, для її обробки, вибору оптимального способу презентації свого

рішення. Формування критичного мислення може відбуватися не тільки на уроці, а

й перед ним і після нього.

2.  0чікування ідей. Діти мають усвідомлювати, що від них чекають

висловлення власних думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути

необмеженим, ідеї - різноманітними, нетривіальними.

3. Спілкування. Учні повинні мати можливість обмінюватися думками, щоб

бачити свою значимість і свій внесок у рішення проблеми.

4. Цінування думок інших. Школярі повинні вміти слухати й цінувати думки

інших, розуміючи, що для знаходження оптимального рішення проблеми дуже

важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно

сформулювати власну.

16

5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь- які

думки, мислити поза шаблоном. Учитель повинен створити у класі середовище,

вільне від жартів, глузувань.

6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні,

одержувати справжнє задоволення від здобуття знань. Це стимулює їх до роботи на

складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично (додаток 3. 3).

Одним з напрямків формування критичного мислення є технологія «Читання

та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ). Програма ЧПКМ є

спільною пропозицією Міжнародної асоціації читачів та університету Північної

Айови США (Ч. Темпл, Д. Стіл, К. Мередіт) за підсумками Інституту відкритого

суспільства Джорджа Сороса та Національного фонду Сороса, який в Україні

впроваджує Науково-методичний центр розвитку критичного та образного

мислення «Інтелект».. Вона є загальнопедагогічною, надпредметною. Це спільний

проект освітян усього світу. Мета такої співпраці – розробити й запропонувати

школі будь-якого рівня навчальні методики, що розвивають критичне мислення

студентів та учнів будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета.

Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна

реалізувати в будь-якій аудиторії під час викладання будь-якого предмета.

Технологія ЧПКМ становить собою цілісну систему, що формує навички роботи з

інформацією в процесі читання й письма. Вона спрямована на засвоєння базових

навичок відкритого інформаційного простору, розвиток якостей громадянина

відкритого суспільства, включеного в міжкультурну взаємодію.

     Тексту відведено пріоритетну роль: його читають, переказують,

аналізують, трансформують, інтерпретують, складають, за ним дискутують. Учню

потрібно засвоїти текст, виробити власну думку, висловитися доказово, упевнено.

При цьому поняття «текст» трактується досить широко: це й письмовий текст, і

мовлення вчителя або учня, і відеоматеріал, і реферат тощо.

Дуже важливо уміти слухати й чути іншу точку зору, розуміти, що вона має

право на існування. Вчителеві відведено роль координатора. Популярним методом

демонстрації процесу мислення є графічна організація матеріалу. Моделі, рисунки,

17

схеми, презентації тощо відображають взаємовідношення між ідеями, показують

хід думок, розмірковувань. Прихований процес мислення стає наочним, набуває

візуального втілення.

За технологією «Критичне мислення» використовується модульний урок, що

складається з трьох етапів.Кожен з них має свої цілі і завдання, а також набір

прийомів, спрямованих спочатку на активізацію дослідницької, творчої діяльності,

а потім на осмислення і узагальнення набутих знань.

Перший етап - «виклик», під час якої в учнів активізуються набуті раніше

знання, пробуджується інтерес до теми, визначаються цілі вивчення майбутнього

навчального матеріалу.

Другий етап - «осмислення» - змістовий, в ході якого і відбувається

безпосередня робота учня з текстом, причому робота, спрямована, осмислена.

Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання

таблиць, ведення щоденника), які дозволяють відслідковувати власне розуміння.

Третій етап - «рефлексія» - роздуми. На цьому етапі учень формує

особистісне ставлення до тексту і фіксує його або з допомогою власного тексту,

своєї позиції в дискусії. Саме тут відбувається активне переосмислення власних

уявлень з урахуванням набутих знань.

Розглянемо докладніше кожен з наведених етапів.

1) Виклик

На даному етапі учень «згадує», що йому відомо по досліджуваному питанню

(робить припущення), систематизує інформацію до вивчення нового матеріалу,

задає питання, на які хоче отримати відповіді. Роль вчителя - в основному

координуюча. Популярним методом демонстрації процесу мислення є графічна

організація матеріалу. Моделі, малюнки, схеми тощо відображають

взаємовідносини між ідеями, показують учням хід думок. Процес мислення

прихований від очей, стає наочним, знаходить видиме втілення.

Інформація, отримана на стадії виклику, прослуховується, записується,

обговорюється. Робота ведеться індивідуально, у парах або групах.

18

У процесі реалізації етапу виклику важливо:

1) Давати учням можливість висловлювати свою точку зору з приводу

досліджуваної теми вільно, без боязні помилитися і бути виправленим вчителем.

2) Фіксувати всі висловлювання: будь-який з них буде важливим для

подальшої роботи. При цьому на даному етапі немає «правильних» і

«неправильних» висловлювань.

3) Поєднувати індивідуальну та групову роботу: індивідуальна дозволить

кожному учневі актуалізувати свої знання і досвід; групова - почути інші думки,

викласти свою точку зору без ризику помилитися. Обмін думками може сприяти

виробленню ідей, які часто є несподіваними і продуктивними; появи цікавих

питань, пошук відповідей будуть стимулювати до вивчення нового матеріалу.

Роль вчителя на цьому етапі роботи полягає в тому, щоб стимулювати учнів до

згадування того, що вони вже знають з досліджуваної теми, сприяти

безконфліктного обміну думками в групах, фіксації і систематизації інформації,

отриманої від школярів. При цьому важливо не критикувати відповіді, так як будь-

яка думка учня цінна.

2) Осмислення

Даний етап спрямований на збереження інтересу до теми при безпосередній

роботі з новою інформацією, поступове просування від знання «старого» до

«нового» Учень читає (слухає) текст, використовуючи запропоновані вчителем

активні методи читання, робить помітки на полях або веде записи в міру

осмислення нової інформації, використовуючи методи активного читання.

На етапі осмислення змісту учні:

1) здійснюють контакт з новою інформацією;

2) зіставляють цю інформацію з уже наявними знаннями і досвідом;

3) акцентують свою увагу на пошук відповідей на виниклі питання і труднощі;

4) звертають увагу на неясності, намагаючись поставити нові питання;

5) прагнуть відстежити сам процес знайомства з повий інформацією, звернути

увагу на те, що саме їх приваблює, які аспекти менш цікаві й чому;

6) готуються до аналізу та обговорення почутого або прочитаного.

19

Вчитель на цьому етапі:

1) Може бути безпосереднім джерелом нової інформації, у цьому випадку його

завдання полягає в її ясному і привабливому викладі.

2) Відстежує ступінь активності роботи, уважності при читанні, якщо школярі

працюють з текстом.

3) Пропонує для організації роботи з текстом різні прийоми для вдумливого

читання і роздуми про прочитане.

Необхідно виділити достатній час для реалізації цього етапу, доцільно

виділити час для другого прочитання. Досить важливо повернутися до тексту на

новому «витку» його сприйняття, щоб прояснити деякі питання,

3)Рефлексія

Цей етап необхідний не тільки для того, щоб вчитель перевірив пам'ять своїх

учнів, але і того, щоб вони самі змогли проаналізувати, чи вдалося їм досягти

поставлених цілей і розв’язати проблеми і протиріччя, що виникли в процесі

знайомства з новим матеріалом.

На етапі рефлексії учні систематизують нову інформацію по відношенню до

вже наявних у них уявлень. При цьому поєднання індивідуальної та групової

роботи на даному етапі є найбільш доцільним. У процесі індивідуальної роботи

(різні види письма: есе, ключові слова, графічна організація матеріалу і т. д.) учні, з

одного боку, проводять відбір інформації, найбільш значущою для розуміння суті

досліджуваної теми, а також найбільш значущою для реалізації поставлених

раніше цілей. З іншого боку, вони виражають нові ідеї власними словами,

самостійно вибудовують причинно-наслідкові зв'язки. Етап рефлексії активно

сприяє розвитку навичок критичного мислення.

Вчителеві слід: повернути учнів до первісних записів-припущеннями; внести

зміни; дати творчі, дослідницькі або практичні завдання на основі вивченої

інформації Учні співвідносять «нову» інформацію зі «старою», використовуючи

знання, отримані на етапі осмислення змісту.

На стадії рефлексії здійснюється аналіз, творча переробка, інтерпретація

вивченої інформації.

20

Критичне мислення - це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати

інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності,

різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти

коректно її відстоювати, уміти застосувати здобуті знання на практиці.

Критичне мислення - це здатність людини чітко виділити проблему, яку

необхідно вирішити; самостійно знайти, обробити й проаналізувати інформацію;

логічно побудувати свої думки, привести переконливу аргументацію; здатність

мислити мобільно. Обирати вірне рішення проблеми; бути відкритим до

сприйняття думок інших й одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Є ще багато різноманітних визначень, але, як бачимо, суть одна й та ж -

самостійне, незалежне мислення.

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива

самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та

приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито

спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

РОЗДІЛ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на уроках

англійської мови

Для вчителів іноземних мов технології КМ не є абсолютно новими: специфіка

дисципліни “Іноземна мова” (вивчення мови як засобу спілкування та наявність

чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письмо)

передбачає роботу з різноманітною інформацією, її аналіз, обговорення, створення

на основі почутого або прочитаного власного продукту у вигляді монологічного

або діалогічного висловлювання в усній чи письмовій формі.

Усі сучасні підручники з англійської мови містять завдання типу matching

(співвіднесення однакових елементів), comparing (порівняння, зіставлення), ranking

21

(ранжування предметів, дій, висловлювань за певними ознаками), sequencing

(встановлення логічної послідовності дій), information gap (усунення

інформаційного дисбалансу), jigsaw (застосування прийому “мозаїка”), tables

(класифікація прочитаної або прослуханої інформації за певними ознаками з

використанням графічних організаторів), writing activity (написання твору, есе,

анотування прочитаного або прослуханого) тощо.

Вчитель, який працює за технологією КМ, повинен добре усвідомлювати, що

продуктивною його робота буде у випадку, якщо правильно вибрано:

- інформативний матеріал, який сприяє розвитку КМ;

- метод (окремий прийом, стратегія) заняття.

1

Прийоми і стратегії критичного мислення

Етапи Виклик Осмислення Рефлексія

Прийоми

«Мозковий штурм»

- Кластери

- Концептуальне

колесо

- Прогнозування за

ключовими словами

-Читання тексту з

маркуванням за

методом insert

- Стратегія «Ідеал»

- стратегія

«фишбоун»

- зигзаг

-синквейн

- Акваріум

- Добудовування

кластера з ключових

слів

22

- таблиця тонких і

товстих питань

- Формулювання

запитань, відповіді

на які потрібно

знайти в тексті

- кола по воді

- Таблиця «З-Х- Д»

- вірні і невірні

твердження

- Виділення ключових

слів підкресленням

- пошук відповідей на

поставлені у першій

частині уроку

запитання

-читання тексту з

зупинками

- Відповіді на

поставлені питання.

- Організація усних і

письмових круглих

столів.

- Організація різних

видів дискусій.

- Написання творчих

робіт.

- Дослідження з

окремих питань        

теми і т.д.

статья полностью есть на гуглдиске

Потьомкіна В.Є. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Педагогіка

Потьомкіна В.Є.

Середня спеціалізована школа №200, м. Київ

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено головну мету, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.

Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації відповідних функції [1].

Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін [2].

Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших [3]. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності учнів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення [4].

Відповідно до [5] основними ключовими елементами критичного мислення є: самостійність; етапність (починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми); переконливість аргументації; застосування певних прийомів, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; обґрунтованість (передбачається використання відповідних критеріїв - положень, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу) тощо.

При цьому навчальний процес, побудований на засадах критичного мислення, характеризується такими особливостями [5].

1. У навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня

2. Навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.

3. Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення

4. Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.

5. Учні повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу.

У психолого-педагогічній літературі названо чотири етапи формування критичного мислення учнів [3; 4].

Перший етап - актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.

Другий етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.

Третій етап - роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.

Четвертий етап - узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв'язання, з'ясування власних можливостей.

Необхідно зазначити, що нині в спеціальній літературі (наприклад, [5-8]) наведений достатньо широкий арсенал методичних прийомів та технологій, спрямованих на формування навичок критичного мислення. До основних із них належать такі.

1. Технологія критичного мислення "What's Your Rating?".

Ця технологія застосовується для оцінювання запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом поведінки, прийнятим у суспільстві. Учні, оцінюючи власні риси, звички, погляди порівнюють їх зі стандартами поведінки інших та позначають результат порівняння на шкалі цінностей.

2. Технологія критичного мислення "Priority Ladder".

Ця технологія використовується для зіставлення об'єктів чи явищ з метою визначення пріоритетів. Учням пропонується визначити власні пріоритети серед запропонованих цінностей і розташувати їх на відповідних щаблях.

3. Технологія критичного мислення "Human Bias Graph".

Ця технологія спрямована на виявлення можливого упередженого ставлення до запропонованих тверджень та оцінювання власних позицій. Учні визначаються щодо своїх позицій у запропонованих проблемних ситуаціях і відображають свою згоду чи незгоду з певними твердженнями на схемі.

4. Технологія критичного мислення "Milestones".

Ця технологія спрямована на визначення послідовності дій у процесі вирішення певної проблемної ситуації. Для цього учні вибудовують план вирішення проблеми крок за кроком, обґрунтовуючи обрану послідовність.

5. "Мозкова атака" - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

6. Асоціювання - прийом навчання, який закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки для визначення зв'язків між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цей прийом передбачає визначення основного поняття, формування переліку додаткових понять, які мають прямий або асоціативний зв'язок із центральним поняттям, та встановлення зв'язків поміж усіма поняттями.

7. Створення синканів - малих поетичних форм, що складаються з п'яти рядків. У такий спосіб учень має можливість з великого обсягу інформації відібрати головне і подати його в стислій формі. Під час створення синкану треба мати на увазі, що він повинен відповідати певній формі, а саме:

1-й рядок - один іменник: головне, про що йдеться мова в даній темі;

2-й рядок - два прикметники: описують іменник, поданий у першому рядку;

3-й рядок - три слова: опис дії, найчастіше, дієсловами;

4-й рядок - чотири слова: фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми;

5-й рядок - одне - два слова: синонім до іменника в 1-му рядку.

8. П'ятихвилинне есе - невеличкий твір, який використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми та дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні. П'ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання: написати, що дізналися з теми; поставити запитання - «Що залишилось незрозумілим». Ці відповіді вчителі можуть використовувати під час планування наступного уроку.

Використання цих та інших прийомів створює можливості для формування в учнів навичок критичного мислення, які пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі

Водночас необхідно підкреслити один принциповий момент, пов'язаний із використанням методичних прийомів для формування навичок критичного мислення, який інтуїтивно зрозумілий, однак, на наш погляд, недостатньо акцентований як в теоретичних розробках, так і в практичній діяльності.

Критичне мислення корисне не як окремий феномен, а як засіб для досягнення деякої корисної мети, тому застосування будь-якого методичного прийому повинне закінчуватись констатацією факту її досягнення. Якщо постійно не акцентувати увагу учнів на необхідності досягнення корисної мети, можна попасти в ситуацію, коли навички критичного мислення стануть джерелом звичайного критиканства, прояви якого в повсякденній діяльності можуть суттєво ускладнити як навчальний, так і виховний процес.

Література:

1. Spector, J. Michael - de la Teja, Ileana. ERIC Clearinghouse on Information and Technology Syracuse NY. Competencies for Online Teaching. ERIC Digest. Competence, Competencies and Certification. - Р.1.

2. Рижак Л. Університетська освіта в ХХІ сторіччі: філософсько-синергетичний аспект // Вісник Львів. ун-ту. Серія філос. - 2009. - Вип. 12. - C. 26-35.

3. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008. - 189 с.

4. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования ХХI века // Постметодика, №3 (35). - 2001. - С. 19-26.

5. Технології розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи вчителів. - Миколаїв: Наук.-метод. центр Упр. освіти Миколаївської міської ради, 2008. - 47 с. 

6. Mario Rinvolucri. Thinking patterns that effect our classroom. // Modern English Teacher. - Vol. 5. - N 3. - P. 39-43.

7. Sherman Jane. Sour own thoughts in your own words. // ELT Sournal. - 1995. - Vol. 47/1. - P. 190-198.

8. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. - К.: "Ленвінг", 1997. - Вип. 1 (3). - С. 19-53.

e-mail:favorite_p@mail.ru

    Моя самоосвіта.  

2017-1018 навчальний рік

Розвиток критичного мислення в процесі навчання читанню на початковому етапі навчання англійської мови.

Частина 1

1.Що таке «критичне мислення»  та чим характеризується навчальний процес, побудований на засадах критичного мислення.

«Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

-         аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;                                                                                                                      - бачити проблеми, ставити запитання;                                                                                - висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;                                                     - робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.»

Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язувати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими, власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

При цьому навчальний процес, побудований на засадах критичного мислення, характеризується такими особливостями [5].

1. У навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня

2. Навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.

3. Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення

4. Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.

5. Учні повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу.

2.Читання – як один з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності.

Читання є одним з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність спрямована на вилучення інформації з письмово фіксованого тексту.Читання виконує різні функції:   служить для практичного оволодіння іноземною мовою, є засобом вивчення мови і культури, засобом інформаційної та освітньої діяльності та засобом самоосвіти. Як відомо, читання сприяє розвитку інших видів комунікативної діяльності. Саме читання дає найбільші можливості для виховання і всебічного розвитку школярів засобами іноземної мови. 

        При навчанні читання на початковому етапі важливо навчити школяра правильно читати, тобто навчити його озвучувати графеми,   розуміти, оцінювати, використовувати інформацію тексту. Ці вміння залежать від того, з якою швидкістю читає дитина. Під технікою читання ми розуміємо не лише швидке і точне співвіднесення звуку і букви, але і співвіднесення звукобуквенного зв'язку із смисловим значенням того, що дитина читає. Саме високий рівень оволодіння технікою читання дозволяє досягти результату самого процесу читання - швидкого і якісного вилучення інформації. Однак, це неможливо, якщо школяр недостатньо володіє мовними засобами, не вміє або неправильно відтворює звуки. 

        Отже, навчання техніки читання вголос є на початковому етапі і метою і засобом навчання читання, тому що дозволяє управляти через зовнішню форму формуванням механізмів читання, дає можливість зміцнити  вимовну  базу, що лежить в основі всіх видів мовленнєвої діяльності. 

3.Формування навичок критичного мислення на уроках    англійської мови         Для вчителів іноземних мов технології КМ не є абсолютно новими: специфікадисципліни “Іноземна мова” (вивчення мови як засобу спілкування та наявність   чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письмо)    передбачає роботу з різноманітною інформацією, її аналіз, обговорення, створення  на основі почутого або прочитаного власного продукту у вигляді монологічного     або діалогічного висловлювання в усній чи письмовій формі.                                                                                                                                         Усі сучасні підручники з англійської мови містять завдання типу matching  (співвіднесення однакових елементів), comparing (порівняння, зіставлення), ranking  (ранжування предметів, дій, висловлювань за певними ознаками), sequencing   (встановлення логічної послідовності дій), information gap (усунення  інформаційного дисбалансу), jigsaw (застосування прийому “мозаїка”), tables   (класифікація прочитаної або прослуханої інформації за певними ознаками з   використанням графічних організаторів), writing activity (написання твору, есе,   анотування прочитаного або прослуханого) тощо.

Вчитель, який працює за технологією КМ,  добре усвідомлює, що продуктивною його робота буде у випадку, якщо правильно вибрано:

- інформативний матеріал, який сприяє розвитку КМ;

- метод (окремий прийом, стратегія) заняття.

 Прийоми і стратегії критичного мислення

Етапи : Будь-який метод, будь-яка використовувана в технології розвитку критичного мислення форма роботи ґрунтується на трьох фазах:

І - виклику (актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу);

ІІ - осмислення (осмислення нової інформації, критичне читання і письмо);

ІІІ - рефлексії (узагальнення й оцінка інформації, формування власної думки, окреслення напрямків подальшого засвоєння теми).

Прийоми:

1.«Мозковий штурм»-    Мозковий штурм – інтерактивна форма активізації творчого мислення групи людей задля вирішення складної задачі. Використовується у різних галузях, у тому числі й у педагогіці. Мозковий штурм незамінний під час пошуку креативних ідей для творчих справ та для підвищення ефективності вже існуючих проектів.

Правила мозкового штурму:

1. беруть участь не менше трьох людей;

2. продовжується не менше 20 хвилин;

3. для коректності перебігу штурму потрібний ведучий, що нагадує правила, дає вступну інформацію, наглядає за виконанням правил, фіксує новонароджені ідеї та підводить підсумки;

4. перед початком штурму для «включення» активної діяльності корисно на короткий термін (1-2 хвилини) дати можливість учасникам зробити якісь несподівані веселі, розігріваючі фізичні дії (переформатувати меблі в аудиторії, поставити, наприклад столи у коло, щоб зручніше спілкуватися тощо);

5. під час штурму висуваються різні, найфантастичніші, найнесподіваніші ідеї;

6. ідеї висуваються без зайвих розмірковувань та внутрішнього оцінювання їх реалістичності;

7. забороняється критикувати висунуті ідеї, навіть якщо вони видаються зовсім неприйнятними;

8. учасники можуть розвивати вже висунуті сусідом ідеї;

9. ведучий стежить за розвитком ідей і, при вичерпанні, підкидає нову;

10. при підведенні підсумків можна зафіксувати авторство ідей, але корисніше всі надані ідеї сприйняти як колективну творчість.

2.Кластери  Досвід показує, що для підлітків цікавим є такий вид діяльності як переосмислення інформації через графічні схеми і таблиці. З-поміж різноманітних графічних способів опрацювання матеріалу студентів приваблюють кластери. Слово «кластер» походить з англійської мови ( cluster – пучок, рій, скупчення).Слово «кластер» походить з англійської мови ( cluster – пучок, рій, скупчення) Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності текстових суб’єктів, котрі створюють цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що мозок краще запам’ятовує моделі. Представлення інформації у формі кластера сприяє творчій обробці, а тому забезпечує засвоєння ії на рівні розуміння. Кластери дозволяють розвивати мислення, робити його більш гнучким, позбавлятися стереотипів, догматичне мислення перетворювати в критичне. Якщо створення кластерів подається як домашнє завдання,то сприймається учнями  як творча робота, у якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб самореалізації, самоутвердження.

           Правила створення кластера:   

               - 1. Посередині чистого листка (класної дошки), документу Word, слайді Power Point записуємо ключове слово чи речення теми.  

               - 2. Кругом нього - слова чи речення, що доповнюють тему.

               - 3. Довкола записаних слів з’являються «супутники» і встановлюються нові логічні зв’язки. Внаслідок цього з’являється структура, яка графічно відображає послідовність процесу мислення, визначає інформаційне поле заданої теми. Застосовую кластер на усіх етапах уроку: на стадії виклику - для систематизації того, що студентам відомо і визначення прогалин у знаннях; на стадії осмислення кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації; на стадії рефлексії поняття групуються і між ними встановлюються логічні зв’язки. Окрім того, це пробуджує творчий потенціал школярів, бо схема може мати як найпростіший графічний вигляд, так і оригінальну форму представлення через певні предмети, образи тощо  Вважаю, що розбивка на кластери формує вміння варіативно мислити, встановлювати логічні зв’язки між поняттями, допомагає вільно і відкрито висловлювати думки з будь-якої теми.

3.Концептуальне    колесо  доцільно використовувати на стадії виклику – учні повинні підібрати синоніми до слова, яке знаходиться в середині «понятійного» колеса та вписати їх у сектори цього колеса.

Приклади:

4.Прогнозування за ключовими словами

5.Читання тексту з маркуванням за методом insert

6. Стратегія «Ідеал» - Это стратегия технологии развития критического мышления.   Стратегия позволяет формировать:

• умения определять проблему;
• умение находить и формулировать пути решения проблемы;
• умение выбирать сильное решение.

Пример.   Интересно в чем проблема? Необходимо сформулировать проблему. Лучше, если формулировка будет начинаться со слова  Как.                                                                                  Давайте найдем как можно больше решений данной проблемы. Предлагаются все возможные способы и пути решения стоящей проблемы.                                                                                            Есть ли хорошие решения? Выбираются из множества предложенных решений хорошие, эффективные.                                                                                                                                           А теперь выберем единственное решение. Выбирается самое сильное решение проблемы Любопытно, а как это будет выглядеть на практике? Планируется работа по претворению выбранного решения в жизнь.

7.Стратегія «фишбоун»   Одним из методических приемов, который можно использовать в группах, является прием «Фишбоун». Дословно он переводится с английского как «Рыбная кость» или «Скелет рыбы» и направлен на развитие критического мышления учащихся в наглядно-содержательной форме. Суть данного методического приема — установление причинно-следственных взаимосвязей между объектом анализа и влияющими на него факторами, совершение обоснованного выбора. Дополнительно метод позволяет развивать навыки работы с информацией и умение ставить и решать проблемы.

8. Прием "Зигзаг" придуман для тех случаев, когда требуется в короткий срок усвоить большой объем информации. Например, в некоторых программах для изучения той или иной темы отводится мало часов. А объем параграфов в учебниках не позволяет рассмотреть все их на уроке. Вот в таких случаях на выручку педагогу приходит прием "Зигзаг". 

·         Во-первых, он позволяет детально и в короткий срок освоить довольно большой объем информации.

·         Во-вторых, усвоение материала происходит в интерактивной форме, то есть не учитель выдает готовое знание, а сами учащиеся.

·         В-третьих, мобилизуется способность учащихся выделять главное из текста, систематизировать информацию.

·         В-четвертых, развивается умение работать в группе, сообща.

·         В-пятых, охваченным оказывается весь класс, здесь не будет пассивных учащихся.

·         В-шестых, прием "Зигзаг" позволяет включать в работу и другие приемы ТРКМ, такие как "кластер", "эссе", "сводные таблицы" и пр.

Алгоритм работы с приемом "Зигзаг" на уроке

Итак, условия заданы — требуется за урок освоить большой пласт материала.

·         Текст изначально делится учителем на несколько частей (на сколько — см. условия ниже).

·         Класс делится на группы с равным количеством участников. Например, на 5 групп по 5 учеников в каждой группе. Для удобства будем называть эти первичные группы рабочими. Текст должен быть поделен на столько частей, сколько участников в этой первичной группе.

Если текст слишком объемный, то можно разделить класс на три рабочие группы по 7 человек в каждой. Но не больше.

·         Каждая группа получает один и тот же текст. Причем каждый участник рабочей группы получает по одному отрывку из текста. Эти отрывки можно пронумеровать или отметить разными цветами.

·         Индивидуальная работа. Каждый ученик работает со своей частью текста — прорабатывает информацию, анализирует, составляет опорный конспект. Важно, чтобы из отрывка было взято все самое нужное. Задача ученика: представить своеобразную "выжимку", квинтэссенцию. Причем сделать это он может по-разному — составить кластер, таблицу, схему, инфографику и т.д.

·         Следующий этап работы — групповой. Теперь учащиеся переходят к своим "коллегам". Составляются экспертные группы. То есть, в одной команде окажутся все те, кто получил отрывок № 1, в другой — те, кто получил отрывок № 2. Начинается этап обсуждения. Учащиеся обмениваются своими работами, мнениями, выбирают самый лучший вариант для презентации своей части текста.

Дополнительным заданием может быть составление вопросов по своему отрывку, которые покажут, насколько остальные поняли и усвоили материал. Причем вопросы тоже можно разнообразить — либо это просто вопросы, либо мини-тесты, либо какое-то практическое задание.

·         После этого ребята возвращаются в свои рабочие группы, и начинается этап размышления. Каждый по очереди презентует свою часть текста. Будет это краткое изложение, кластер, таблица — это решено уже на стадии работы в экспертной группе. Таким образом, каждый из учеников получает сведения по всему тексту.

·         Завершается "Зигзаг" общей работой всего класса. Каждую часть текста презентует один из экспертов по данному вопросу. В итоге происходит вторичное прослушивание материала. Остальные эксперты "дополняют" коллегу.

На этапе рефлексии учащиеся решают, чья презентация материала была наиболее точной и эффективной. А также намечают круг вопросов, которые требуют уточнений, пояснений. Итогом такой работы может стать совместный проект или презентация.

"Зигзаг-2", или облегченный вариант

Этот прием можно использовать для изучения текста меньшего объема или, например, при изучении художественного произведения. Так, прием "Зигзаг" можно использовать и в начальной школе, а его облегченный вариант и на уроках литературы.

В этом случае текст изучается каждым учеником полностью.

·         Для деления на группы учитель изначально предлагает определенное количество вопросов.

·         Получив свой вопрос, ученик отвечает на него, так же составляет график, кластер и проч.

·         Далее также следует работа в экспертных группах, которая решит, чья презентация наиболее объективна.

·         Работа в рабочих группах проводится, как и в "Зигзаге-1", только презентуются уже ответы на вопросы по тексту.

·         Итоговая работа — общая. Один из экспертов каждой группы представляет свой вариант ответа на вопрос. Вторичное прослушивание еще больше закрепляет информацию в сознании учащихся.

Таким образом, за один урок можно освоить довольно большой пласт информации. Прием "Зигзаг" только на первый взгляд кажется громоздким и неудобным. На практике дети быстро втягиваются в процесс, так как работа в группах активизирует элемент соревнования.  

9.Синквейн  — это творческая работа, которая имеет короткую форму стихотворения, состоящего из пяти нерифмованных строк. Синквейн – это не простое стихотворение, а стихотворение, написанное по следующим правилам:

10 Таблиця тонких і товстих питань

11.Формулювання запитань, відповіді на які потрібно  знайти в тексті

12. Вірні і невірні  твердження

13. Виділення ключових  слів підкресленням

14.Пошук відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання

15.Читання тексту з зупинками

16. Написання творчих робіт.

17  Дослідження з окремих питань     теми і т.д.

             Навчити читати іноземною мовою – одне з практичних завдань учителя в загальноосвітньому навчальному закладі. Відповідно до стандарту учні повинні навчитися самостійно читати нескладні автентичні тексти різного характеру і типу.

В умінні читати виділяю два основних аспекти:

-         Технічний;

-         Змістовий / смисловий.

Під технікою навчання розумію навичку швидко сприймати графічні образи слів і точно співвідносити їх з відповідними звуковими образами, а також зі значеннями слів. Невід’ємним компонентом техніки читання є швидкість виконання операцій зорового сприйняття та ідентифікації графічних образів.

Переконана, що процес оволодіння технікою читання у початковій ланці включає розв’язання таких завдань:

1.        Засвоєння літер іноземного алфавіту: зорове сприйняття, розпізнання та ідентифікація літер, з одного боку, і написання її варіантів – великої та малої, друкованої і рукописної.

2.        Оволодіння звуко-буквеними і буквено-звуковими зв’язками (а не назвою букви, яка не допомагає, а лише створює певні труднощі при читанні).

3.        Поступове засвоєння основних правил читання голосних та приголосних літер, їх комбінацій.

1.       Гра з буквами

2.       Гра із словами

3.       Синтаксичні ігри

4.       Ігри з текстом

5.       Граматичні ігри

6.       Поетичні ігри

7.       Корекційні ігри

8.       Загадки, ребуси

                 Оволодіння технікою читання на початковому ступені та вдосконалення її в наступних класах є обов’язковим складником навчання читання англійською мовою, оскільки смисловий вік читання повністю залежить від техніки читання та удосконалюється разом з нею від ступеня до ступеня.

Проміжними завданнями у процесі навчання читання англійською мовою, від успішного вирішення яких залежить реалізація кінцевої мети, є: оволодіння графікою англійської мови, засвоєння буквено-звукових і звуко-буквених відповідностей, правильне і швидке читання вголос ізольованих слів, засвоєння правил читання,  правильне членування речень на синтагми, а неважких читальних текстів – на смислові відрізки при читання вголос. Поступовий перехід до читання мовчки з безпосереднім розумінням, досягнення певної швидкості читання.

          З власного досвіду знаю, що навчання читання англійською мовою удосконалюється рядом об’єктивних та суб’єктивних чинників. Передусім це труднощі орфографічної системи англійської мови – часті невідповідності між літерою і звуком, графічним і звуковим образом слова (26 літер алфавіту дають 104 графеми, при чому одна і таж графема може вимовлятися по-різному bread-speak).

          На мою думку, учні мають труднощі через одноманітність вправ з навчання техніки читання, відсутність спеціальної графічної наочності, невиправдане скорочення обсягу класної роботи, недооцінку вправ на засвоєння правил читання, відсутність вправ на запам’ятовування графічних образів слів з опорою на наочність.

          За моїми спостереженнями, найбільший обсяг роботи з формування навичок техніки читання виконується протягом першого року навчання: учні запам’ятовують конфігурацію літер, вчаться розпізнавати їх, озвучувати, писати, користуючись картками розрізаної азбуки, алфавітом в малюнках тощо. Засвоєння назви літер не є обов’язковим компонентом, оскільки це створює додаткові труднощі і уповільнює формування механізму читання. На самому початку достатньо знати лише звуковий варіант тієї чи іншої літери. Для голосної це може бути варіант її читання у відкритому (закритому) складі, для приголосних – той варіант, який першим подається у підручнику. Всі інші варіанти читання літер вводяться поступово.

          З урахуванням тісного зв’язку письма з читанням, оскільки їх основою є одна графічна система мови, навчання техніки читання здійснюю паралельно з оволодінням технікою письма.

Кожному вчителю хочеться зробити свій урок цікавим і захоплюючим, добитися розвитку пізнавальних інтересів учнів, їх творчої та розумової активності.

         Що ж потрібно, щоб урок був цікавим і діти добре засвоїли матеріал? На мою думку, це активні форми навчання, а саме: рольова гра, гра взагалі і особливо на початковому етапі, використання нетрадиційних уроків, віршів, загадок, пісень, ребусів, кросвордів, тестів. За допомогою гри добре відпрацьовується вимова, лексичний та граматичний матеріал, розвиваються навички аудіювання, усного мовлення. Гра покращує мотивованість висловлювань, робить їх більш аргументованими і емоційними. Гра є одним із основних форм роботи з молодшими школярами.

        Гру я поділяю на декілька видів:

Ця класифікація може бути розширена так як на рівні слова, речення, тексту можуть використовуватися і лексичні, і граматичні, стилістичні, орфографічні і фонетичні ігри.

   Навчити читати — одне з основних завдань шкільного курсу навчання іноземної мови. Узагалі, роль читання я розглядаю у двох аспектах: як самостійна мета і як засіб навчання іноземної мови. Читання бачу насамперед як джерело інформації, а не як прийом навчання, що забезпечує засвоєння мовного матеріалу. Завдяки читанню передається досвід людства, накопичений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.

Читання виступає як ефективний засіб навчання. При цьому виділяються такі сфери використання навичок читання іноземною мовою як засобу навчання:

1) для того, щоб навчити школярів користуватися графічною системою іноземної мови;

2) для кращого оволодіння ними лексикою;

3) для кращого засвоєння звукової, графічної та граматичної форм слова, а також його значення та вживання у різних життєвих ситуаціях;

4) для розширення словника учнів;

5) для кращого оволодіння ними граматичним матеріалом.

При цьому дуже важливо, що учні читають. Підбираю цікаві й доступні за мовою матеріали. Вміло підібрані й добре опрацьовані цікаві тексти стимулюють розвиток інтересу учнів до цього виду мовленнєвої діяльності, розвивають їхнє життєве творче спрямування.

Не можна не погодитися з тим, що тексти повинні відповідати віковим інтересам дітей, відображати міжпредметні зв’язки.

           На  уроках потрібно навчити використовувати наступні уміння та стратегії читання:

-         Поверхневе читання(skimming). Це вміння читати для розуміння суті, головної думки всього тексту, що передбачає запитання: What is thist text about?

-         Пошукове читання (searchreading). Цю стратегію можна назвати керованим(спрямованим) читанням. Учневі потрібно визначити місце знаходження (розташування) відомостей за заздалегідь визначеними (поданими у завданні) темами або питаннями, знайти інформацію, що дає відповіді на певні запитання.

     -  Пошук певної інформації (scanning). Це вибіркове читання для                отримання конкретних цілей (коли треба знайти певний номер телефону або часи прийому спеціаліста у довіднику тощо).

        - Уважне читання (carefulreading). Особливістю цієї стратегії є те, що читання не вибіркове, для читача важлива вся інформація.

          Необхідно підбирати  різноманітні завдання та  подавати їх як на початку тексту, так і під час роботи з текстом і в кінці його — дотекстові, текстові й післятекстові завдання.

      Якщо говорити про  до текстові завдання, то перед тим як почати читання можна поставити учням ряд питань, на які вони повинні відповісти, провести ряд підготовчих вправ:

-     учні  читають лише назву тексту й називають три речі або події, які матимуть місце в ньому;

-     учням пропоную описати малюнок, на якому зображені елементи тексту;

-     учням пропоную визначити, за якими словами поданих назв можна встановити, про що йдеться.

      При цьому формую в учнів навички читання, уміння орієнтуватися в тексті, навички відборураніше вказаного матеріалу.

На текстовому етапі перед тим, як учні будуть детально вивчати текст, надається  їм можливість спочатку переглянути його для отримання загальної інформації, для того, щоб взагалі дізнатися про зміст тексту. Під час читання використовуються такі прийоми:

1.     Учням пропонується проглянути текст та знайти певну інформацію або відповіді на запитання.

2.     Прочитати текст і використати отриману інформацію для того, щоб заповнити таблицю, схему, малюнок.

3.     Пропонується  виправити помилки в тексті.

4.     Співвіднести частини тексту з малюнками або з іншими текстами.

        Післятекстові завдання — це більш глибока робота над змістом прочитаного, що активізує розумову діяльність учнів, їх творчі здібності та критичне мислення. Крім роботи в парах, можна пропонувати учням такі завдання від простіших до складніших:

1.    розмістіть малюнки відповідно до сюжетної лінії тексту;

2.     виберіть з числа запропонованих ті речення, що відповідають тексту;

3.    виберіть правильну відповідь з числа запропонованих варіантів;

4.    знайдіть фрази, в яких говориться про…;

5.    розмістіть пункти плану в логічному порядку;

6.  закінчіть речення;

7.   перекажіть текст;

8.   висловіть своє ставлення до прочитаного, спираючись на таблицю, схему чи слова;

9.   опишіть на прикладі даного тексту острів, школу, свої канікули;

10.   в парах за допомогою запитань отримайте  інформацію про текст свого партнера.

          Післятекстові вправи, які спрямовані на розвиток навичок усного мовлення, проводяться  в парах або в групах, де після обговорення проблеми в групах або парах вони  приходять до спільної думки. Ці види роботи сприяють тому, що учні відчувають себе упевненими та вільними, з більшим бажанням висловлюють свої думки.

    Ефективним засобом заохотити учнів до додаткового читання текстів є практика самостійного написання невеличких тестів. Учні пишуть проекти, які вивішуються на стенді  і всі бажаючи можуть їх прочитати.

  

           Вважаю, що інтерактивні техніки допомагають уникнути одноманітності на уроці та підтримати інтерес учнів. Діалоги, полілоги та дискусії допомагають дитині яскравіше виявити своє «я», висловити думки та переконання щодо проблеми. Інтерв’ю є дуже ефективним методичним прийомом під час підготовки до творчої роботи. Це специфічний вид бесіди, під час якої учень одержує інформацію, необхідну для подальшого виконання письмового завдання, а також набуває практики аудіювання, говоріння та читання. Метод проектів – один з найулюбленіших видів роботи учнів. Проект – це робота, що самостійно планується та реалізується школярами.

   

          Впевнена, що перераховані форми навчання допомагають дітям подолати сором’язливість, зняти мовний бар’єр, активізувати лексичний та граматичний матеріал, відпрацювати вимову, повторити вивчене.

Зараз підростає нове покоління дітей, для яких не достатньо традиційних методів навчання, від кожного уроку вони чекають чогось більш цікавого і сучасного. Отож, мені як вчителю, є привід і необхідність бути у постійному творчому пошуку. Шукаючи, застосовуючи нові прийоми та завдання на уроках, можна досягти максимального підвищення ефективності уроку, високих практичних результатів, зберегти і розвинути інтерес до вивчення іноземної мови.

 Частина 2

З досвіду роботи.

Зразки практичних завдань для розвитку навички читання

1. Знайди зайве слово у ланцюжку.

1.Eddy  Cindy  Mary  Hello                                                                                                                                         2.five   frog   three  ten                                                                                                                                            3.father  mother  dog  sister                                                                                                                                       4.parrot   kitten   winter  puppy                                                                                                                             5.spring   my    his    our                                                                                                                                          6.sixteen twenty  eleven   friend                                                                                                                                 7.nice  autumn winter   summer                                                                                                                              8.small    old    hamster    young                                                                                                                             9.kiten   eight   nine   seven                                                                                                                                       10.girl    rabbit   parrot   kitten                                                                                                                                11.doll  ball   car  boy                                                                                                                                             12happy  pupil  small  nice

2.Підкресли  слова «Animals »  (11 слів)

Friend    kitten     mother   frog    fish  corn    run    jump    puppy    lion  father   seven   ten  hamster  rabbit one    three  ball   parrot    apple elephant    crocodile   doll    robot   bike    monkey 

3.Знайди та підкресли словосполучення або речення задане вчителем

1.small bear     big rabbit    clever monkey                                                                                        2.my pencil     your bag       her textbook                                                                                  3.three rubbers   five rulers     four albums                                                                               4.big hippo       big elephant     big giraffe                                                                             5.young lion     strong lion      small lion                                                                                     6.our classroom   their teacher    his friend                                                                                 7.nice girl        big girl        clever girl                                                                                         8.clever kitten    clever parrot   nice puppy                                                                                    9.He is kind.  She is kind.   He is happy.                                                                                       10.our friend    our father    our family                                                                                      11.your pen     your desk     your brush  

4. Подчеркни то английское предложение, которое соответствует русскому                                                                                                                               1)Я девочка.      a) I am a boy.      .b) I am a girl .     c) She is a girl.                                                                 2) Ты  добрый.   a) She is kind.      .b)He is kind .        c)You are kind.                                                                 3) Она симпатичная.    a) I am nice.    b) She is nice     c)You are nice.                                                              4) Мы ученики.      a) We are  kind.     b)We are young.    c) We are pupils.                                                       5) Они молодые.    a) They are young.   b)They are nice.   c)They are kind.                                                           6) Он из Украины.   a) He is from Ukraine.  b)She is from Ukraine.                                                                        7) Мне 8 лет.         a) I am young.      b) I am a pupil.      c) I am 8.                                                                              8) Это попугай.      a) It’s a parrot.    b) It is a dog.      c) It is a frog.                                                                  9) Они счастливые.    a) They are happy.    b) They are pupils.  

5.Подчеркни правильный перевод  русского  предложения.                                                                                        1.Я умею  писать.     A)I can read.                      b) I can write.                         c) I can draw.                                    2.Мы умеем петь.         A)We can’t dance.            b)We can sing.                     c) We can dance.                             3. Кролик не умеет плавать.     a)A parrot can swim.      b)A parrot can’t swim.       c) A rabbit can’t swim.                                                                                                                                                              4.Саша умеет рисовать.  a)Sasha can draw.   B)Sasha can’t play soccer.    C)Sasha can do the sums .                                                                                                                                                                                 5. Обезьяны  умеют прыгать.  a)Monkeys can fish.    b) Monkeys can jump.   c) Monkeys can’t fish.                                                                                                                                                                                     6 .Том не умеет писать.   А)Tom can’t fly.              b) Tom can’t write.            c) Tom can’t draw.                       7.Ты умеешь кататься на коньках? А)Can he play the piano?   b) Can you skate?  c) Can she sing?                                                                                                                                                                          8.Идём в кино!    А)Let’s go to the supermarket!     b) Let’s go to the cinema!     c) Let’s go to the park!                                                                                                                                                                               9.Он умеет водить авто?    А)Can he ride a bike?       b) Can he drive a car?       c) Can he swim ?         10.Они могут кататься на лыжах.  A)We can skate.         B)They can ski.                C)We can ski.

6. Прочитай уважно текст та виконай завдання до нього

1) Прочитай та переклади                               My name is John                                                                      Hello!  My name is John.   I am 11.  I am a pupil.   I go to school.  I am from Great Britain and I live in London.   My family is not very big.  I have got mother, father and 2 sisters. But I have got many friends.  My father’s name is Robert. He is a driver, he is a very good driver! My mother’s name is Polly. She is a teacher of English at our school.  Mr. and Mrs. Smith are their friends. Mr. Smith is an actor and Mrs. Smith is a ballerina. My sisters are 19. They are twins. Their names are Jane and Ann. They are students. They have got 2 friends William and Sam.  William is a worker and Sam is a farmer.  My friend Jack is a pupil too.  He is 10.   His father is a policeman and his mother is a baker.                                                                                                           

2)Дай відповідь на запитання одним словом                                                                                                                                 1.What is his name? ……………………………..   2.How old is John?..............  3.What is he?............................    4.Is John from Great Britain?.......................   5.What is John’s father?........................................   6.What is his mother?..............................................   7.Where does she work? …………………………………… 8.What are John’s sisters? …………………………………………………. 9.What is William? …………………………………  10.What is Sam?........................................  11.What is his friend’s father? …………………………………………                                                                                                  3)Закресли речення, які не відповідають  тексту                                                                                          1.John is a pupil.         2.John is from the USA.         3.John has got 2 brothers.        4.John’s father is a driver.    5.John’s mother works in a hospital.     6.John’s mother is a teacher.       7.Mr. Smith is a baker.         8.Mrs. Smith is a ballerina.      9.John’s sisters are workers.     10.Sam is a farmer.    11.  John’s friend is a baker.    

7.Підбери питання до відповідей                                                                                                         Where is Lin?  /   How old are you?  /  What’s your name?  / What colour is the swing?     Whose balls are these? / Who is in the garden?

1.     ……………………………………………………………………………………………………? – I am eight.

2.     …………………………………………………………………………………………? – My name’s Cindy.

3.     …………………………………………………………………………………….? – She is in the garden.

4.     ……………………………………………………………………………………………………? – It’s white.

5.     ………………………………………………………………………………………….? – They are Eddy’s.

6.     …………………………………………………………………………………………………………….? – Lin.

                     

8.Прочитай уважно текст та виконай завдання до нього

1)Прочитай уважно текст

My friend’s name is Alice. Meet her family. This is her mother and that is her father. Her mum’s name is Mary. Her dad’s name is Robert. This is her brother. His name is Roy. And this is her sister. Her name is Jane. Look at her grandfather and grandmother. His name is David and her name is Elsa. And this is her dog. It’s name is Charly. They are very happy family!

2)Допиши в тест пропущені слова  family, brother, Jane, friend’s, mum’s, name, It’s, their, grandmother, her                                                                                           My …………………………. name is Alice. Meet her …………………………….. .This is her mother and this is her father. Her ……………… name is Mary. Her dad’s …………… is Robert. This is her ……………… His name is Roy. And this is her sister. Her name is …………………… Look at her grandfather and ……………………………………. His name is David and ………………… name is Elsa. And this is ……………….. dog. …………………name is Charly.

9.Прочитай уважно  текст.

Hello! My name is Jack and this is my bedroom. There is a big bed in my bedroom. It is white. White is my favourite colour. There are two chairs and a table in my bedroom . The table is brown and the chairs are brown too.  There is a computer and a lamp on my table and there are many books  in the bookcase. My favourite book  is “Alice in the Wonderland” . It is on the table.    This is my schoolbag. What is there in it? Oh! These are my books , copybooks, pens and pencils.  And these are my clothes. This is my jacket. It’s yellow. And these are my trousers. They are blue. And where is my hat? Oh! It’s under the bed! And where are my gloves? Look! They are under the chair. And where is my cat Bony? Oh! It is on my bed. But why my hat is under the bed and my gloves are under the chair ?

Answer the questions:- Ответь на вопросы:

1.What is the boy’s name?                                     6.What colour is his jacket?

2.What is his favourite colour?                              7.What colour are his trousers?

3.What colour are the table and the chairs?       8.Where is his hat?

4.What is his favourite book?                                 9.Where are his gloves?

5.What is there in his schoolbag?                         10.What is his cat’s name?

10.Прочитай уважно  текст.                                                                                                    Look! This is my friend’s  room. My friend’s name is Jack . He is a good  but  a messy (неаккуратный, неряшливый) boy. This is his bedroom. There is a nice brown bed and a brown table in his room.  Look! Where are his trousers and his shirt? Oh! His yellow shirt is under the bed and his green trousers are on the bed.  And on the table there are no books and copybooks. But there is a black cap on it! And his brown shoes are under the table. The book is not on the table, it is on the floor( пол). There is a mirror in his room. Behind the mirror there is his sister’s blue dress. And where is Jack? He is at school.                                                                                                                                                                            Answer the questions:- Ответь на вопросы:

1.Whose room is this?                            2.Is Jack a messy boy?         3.What room is this?                4.What color are his bed and table?   5.Where are his trousers and shirt?                     6.Where is his cap?                                7.What is behind the mirror?                                  8.Where is  Jack?

11.Прочитай та переклади текст А. Найди та підкресли в тексті В 7 слів, якими він відрізняється від тексту  А.

Text A.  Hello! Look, this is our living-room. It is big and nice. There is a blue sofa near the wall. There are three armchairs in the living-room. They are blue too. There is a big brown table near the window. On the table you can see a nice vase. Under the table you can see my favorite pet – a dog Lucky. Near the sofa there is a bookcase. It is brown too. I like our living-room.

Text B. Hello! Look, this is my living-room. It is small and nice. There is a pink sofa near the wall. There are two armchairs in the living-room. They are blue too. There is a big brown table near the window. On the table you can see a nice lamp. Under the table you can see my favorite pet – a cat Lucky. Near the sofa there is a bookcase. It is purple  too. I like our living-room.

Прочитай ще раз текст А та відзнач  знаком «+» ті речення, які  которые йому відповідають                                                                                                                                                              1.This is our kitchen.                                                              2.Our living-room is big and nice.                     3.There is a white sofa near the wall.                                4.There is a blue sofa near the wall.                     5.The big brown table is near the window.                       6.You can see a nice vase on the bookcase.   7.Under the sofa you can see a dog.                                  8.The bookcase is brown.                                    9.There are three armchairs in the living-room.              10.Near the sofa there is a chair.

12.Зєднай питання та відповіді. Одна відповідь зайва!!!

1.What’s your name? 2.Where is your English book? 3.What’s this? 4.Is this her house? 5.What’s his name? 6.How old are you? 7.Where is Oscar? 8.Whose ruler is this?

1.Yes, it is. 2.He is in the living-room. 3.I am ten. 4.The desk is green. 5.My name is Cindy. 6.His name is Eddy. 7.It is on my desk. 8.This is my pencil-case. 9.This is Tom’s  ruler.

13.Прочитай текст та заповни таблицю:                                                                                 Dear Sabrina,

My name’s Cindy. I am nine years old and I am from London. I have got blond hair and green eyes. I like listening to music and dancing. I like horse riding too. I like dogs very much. I have got a dog! Her name is Jessie.  I like eating pizza and ice cream but I don’t like cooking, do you?                         Write and tell me what you like!    Best wishes, Cindy

Name
From
Hair
Eyes
likes
Doesn’t like

14.Допиши в речення пропущені слова  slim, mother, brother, years,  lives,  brown,  name,  hospital, student, house, city.

1.Tony is seventeen …………………………….. old.                                                                                                    2.Tony …………………………… In Montreal.                                                                                                                  3.He is tall and …………………………..                                                                                                                             4.He has got ………………………………………. eyes.                                                                                                          5.His sister’s …………………………………… is Liz.                                                                                                           6.His ……………………………..and sister are twins.                                                                                                          7. Tony’s  father works at the local ………………                                                                                               8.Tony’s ……………………………………. is a teacher.                                                                                                     9.They live in a big ………………………………….                                                                                                                   10.Their house is 20 minutes from the …………………………………… centre.                                                                      11. Tony is a …………………………………………………

15.Прочитай текст та виконай завдання до нього

The Cat and the Mice

A cat lives in a small house. In the kitchen of the cat’s house live little mice. The cat is very big and every day she eats one or two mice. But on her birthday the cat does not eat mice. Every year all the mice in her house come to the cat’s birthday party. Of course, the cat is very glad to see the mice. They give her birthday presents: cakes, bottles of milk and interesting toys. The toys are made of paper and cotton. The cat likes the cakes and milk. She likes the toys too.

        Last year  the mice came to the cat’s birthday party and said “Here is blue ribbon with a small bell for you”. The cat was glad because the ribbon was nice, it was made of silk. The cat took the ribbon, put it on and said “Thank you. I like the ribbon with the bell very much. I am going to wear it all the time”. The mice were happy for they knew when the cat came      When the mice heard the bell, they ran away from the kitchen.

Mice – мыши       are made of -  сделаны из       knew – знали        

ran - убегали       Cotton – хлопок                       Ribbon – лента

Bell – колокольчик               Heard – слышалиReading    “A cat and a Mice”

Выдели предложение, которое соответствует тексту.

1.A cat lives in a big house.

2.The cat eats one or two mice every day.

3.On her birthday the cat doesn’t eat mice.

4.The cat is not glad to see the mice on her birthday.

5.The mice bring presents for the cat.

-Выбери правильный вариант

6.Every year ……….. come to the cat’s birthday.

a)all the mice     b)one or two mice   c) no mice

7.They give her …..

a)chocolate    b)fish   c)cakes, milk, toys

8.The cat likes …… 

a)cakes and cheese    b)cakes and milk

c)milk and meat

9.The cat was glad because …..

a)the ribbon was red   b)the ribbon was nice     c)the ribbon was long

10.The mice were …….

a)sad             b)happy      c)angry

11.When the mice heard the bell…….

a)they sing songs in the kitchen.

b)they ran to the dining room.

c)they ran away from the kitchen.

My name is Helen. I’m nine. I’m from Lviv. I’ve got a mother, a father and a sister. My sister’s name is Kitty.  She is three. She is a nice  little girl. I like to play with her. Kitty has got many toys: dolls, balls, toy animals. We often play with her toys.                                       I go to school every day.   I usually get up at 7 o’clock. I, wash my face and hands, clean teeth and dress. Then I have breakfast and go to school.  At 8 o’clock my classes begin. We usually have five lessons. We have lunch at school at 11 o’clock.  When the lessons are over I go home. I come home at one o’clock. I wash my hands and have dinner.  After dinner I go for a walk or read books. Sometimes I watch TV.  At 4 o’clock I do my homework. In the evening I help my parents,  play chess or computer games with my father, read, watch TV. At 9 o’clock I go to bed    I like  reading. My favourite book is «Mary Poppins».  I like parrots. They are my favourite pets. They are clever and nice. I’ve got a parrot. His name is Kesha. He’s blue. He’s not big, he’s little.                                          I’m happy.

1.Helen is nine.

2.Helen has got a brother and a sister.

3.Helen likes to play with her sister.

4.Helen doesn’t have breakfast at home.

5.Classes begin at nine  o’clock.

6.She usually has five lessons.

7.She does her homework at three  o’clock.

8.After dinner she goes for a walk or read books.

9.In the evening she helps her parents.

10.Helen likes riding a bike.

11.Her favourite pets are parrots.

12.Her parrot is big and green.